Прокурор
має рівні права з іншими учасниками судового засідання.
Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере
участь у судовому процесі, визначаються Законом «Про
Організація судових та правоохоронних органів
прокуратуру» та процесуальним законодавством України.
У кримінальному процесі прокурор виступає в суді як
державний обвинувач. Підтримуючи державне обвинува-
чення, прокурор бере участь у дослідженні доказів — у
допиті підсудного, потерпілого, свідків, дослідженні ви-
сновків експертів і речових доказів. Він бере участь також
у судових дебатах, виступаючи з обвинувальною промо-
вою, в якій він аналізує докази, що досліджувалися під час
судового слідства, подає суду свої міркування щодо засто-
сування кримінального закону та міри покарання підсуд-
ному. При цьому прокурор керується вимогами закону і
об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.
Гарантією об'єктивності та незалежності прокурора в
суді є встановлений законом обов'язок для прокурора від-
мовитися від обвинувачення у разі, коли при розгляді
справи він дійде висновку, що дані судового слідства не
підтверджують обвинувачення підсудного (ст. 36 Закону
«Про прокуратуру»).
Прокурор бере обов'язкову участь у розгляді судами
всіх цивільних справ, порушених за позовами та заявами
прокурора, а також за заявами прокурора про захист інте-
ресів держави або прав і законних інтересів громадян, які
за станом здоров'я чи з інших поважних причин не мо-
жуть захистити свої права.
Обсяг і межі повноважень прокурора під час розгля-
ду справ визначаються цивільне-процесуальним законо-
давством.
Беручи участь у судовому розгляді цивільних справ,
прокурор сприяє суворому додержанню матеріального
законодавства та норм цивільного судочинства. Для цьо-
го він наділений низкою повноважень, специфічних саме
для нього: правом звернутися до суду з заявою про захист
прав і інтересів інших осіб; вступити у справу в будь-якій
стадії процесу; знайомитися з матеріалами цивільної
справи, навіть якщо він не брав участі у процесі, тощо.
Важливим повноваженням, яким володіє прокурор
незалежно від його участі в розгляді в суді першої інстанції
конкретної кримінальної або цивільної справи, є внесен-
Розділ VII. Органи прокуратури України
ня касаційного і окремого подання або протесту в поряд-
ку нагляду на незаконне чи необгрунтоване рішення суду.
Прокурор або його заступник в межах своєї компетенції
маює право внести у вищестоящий суд касаційне чи окре-
ме подання на незаконні або необгрунтовані вироки, рі-
шення, ухвали і постанови судів. При цьому помічники
прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вноси-
ти касаційні і окремі подання тільки у справах, у розгляді
яких вони брали участь.
Прокурор, його заступник в межах своєї компетенції
мають право витребувати з суду будь-яку справу або кате-
горію справ, по яких вироки, рішення, ухвали або постано-
ви набрали законної сили. Виявивши, що судове рішення
є незаконним або необгрунтованим, Генеральний прокурор
України, прокурори областей та прирівняні до них проку-.
рори приносять протест у порядку судового нагляду або
звертаються з поданням до вищестоящого прокурора.
Право принесення протесту на вироки, рішення, ух-
вали і постанови судів, які набрали законної сили, нале-
жить:
1 Генеральному прокурору України та його заступни-
кам — на вироки, рішення, ухвали чи постанови будь-яко-
го суду України, за винятком постанов Пленуму Верхов-
ного Суду України та Пленуму Вищого арбітражного суду
України;
2) прокурорам АРК, областей, міст Києва і Севастопо-
ля та їх заступникам — на вироки, рішення, ухвали і поста-
нови районного, міського суду і ухвали судових колегій від-
повідно Верховного суду АРК, обласних, Київського місь-
кого судів, а також на рішення арбітражних судів АРК, об-
ластей і міст Києва та Севастополя.
Протест на постанову судді у справі про адміністратив-
не правопорушення може бути принесено районним, мі-
ським прокурорами або вищестоящими прокурорами та
їх заступниками (ст. 39 Закону «Про прокуратуру»).
Протест, касаційне і окреме подання на вирок, рішен-
ня, ухвалу і постанову суду можуть бути доповнені або
змінені прокурором, який приніс протест, а також вище-
Організація судових та правоохоронних органів
стоящим прокурором, його заступником до початку роз-
гляду справи судом. Надалі, при розгляді справи за про-
тестом прокурора, він бере участь в його розгляді.
Інші функції, які покладаються на прокуратуру, крім
названих, — наглядові.
Нагляд за додержанням законів органами, які проводять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слід-
ство. Повноваження прокурора в цій галузі встановлені
кримінально—процесуальним законодавством та іншими
законодавчими актами. Так, ст. 227 КПК України наділяє
прокурорів такими основними повноваженнями.
Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами
дізнання.! попереднього слідства, прокурор у межах своєї
компетенції: 1) вимагає від органів дізнання і попередньо-
го слідства для перевірки кримінальні справи, документи,
матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід діз-
нання, попереднього слідства і встановлення осіб, які
вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на мі-
сяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію
і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що
готуються, злочини; 2) скасовує незаконні і необгрунтовані
постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання; 3) дає
письмові вказівки про розслідування злочинів, про обран-
ня, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфіка-
цію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук
осіб, які вчинили злочини; 4) доручає органам дізнання
виконання постанов про затримання, привід, взяття під
варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчи-
нили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає
вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття
злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що
перебувають у провадженні прокурора або слідчого про-
куратури; 5) бере участь у провадженні дізнання і по-
переднього слідства і в необхідних випадках особисто
провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному
обсязі по будь-якій справі; 6) санкціонує проведення об-
шуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії
слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК;
Розділ VII. Органи прокуратури України
7) продовжує строк розслідування і тримання під вартою
як запобіжного заходу у випадках і порядку, встановлених
КПК; 8) повертає кримінальні справи органам попере-
днього слідства з своїми вказівками щодо провадження
додаткового розслідування; 9) вилучає від органу дізнан-
ня і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від
одного органу попереднього слідства іншому, а також від
одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш 1
повного і об'єктивного розслідування; 10) усуває особу, яка
провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення діз-
нання або попереднього слідства, якщо вони допустили
порушення закону при розслідуванні справи; 11) порушує
кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закри-
ває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає
згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих ви-
падках, коли це передбачено КПК; затверджує обвину-
вальні висновки (постанови); направляє кримінальні
справи до суду; 12) вирішує питання про допущення захи-
сника до участі в справі з моменту пред'явлення обвину-
вачення відповідно до ч. 1 ст. 44 КПК.
Прокурор здійснює також інші повноваження, надані
йому кримінально-процесуальним законодавством.
Вказівки прокурора органам дізнання і попереднього
слідства у зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кри-
мінальних справ, дані в порядку, передбаченому КПК, є для
цих органів обов'язковими. Оскарження одержаних вказівок
вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання,'за
винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК.
Як вже було сказано, функція розслідування прокура-
турою діянь, що містять ознаки злочину, зберігається за
прокуратурою згідно з Перехідними положеннями Кон-
ституції України. Кримінально-процесуальне законодав-
ство надає прокурору право брати участь у провадженні
дізнання і попереднього слідства і в необхідних випадках
особисто провадити окремі слідчі дії або розслідування в
повному обсязі по будь-якій справі чи доручити прове-
дення розслідування слідчому прокуратури.
Організація судових та правоохоронних органів
Функція нагляду за додержанням законів при виконанні
судових рішень у кримінальних справах, а також при засто-
суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з
обмеженням особистої свободи громадян. Прокурор при
виконанні своїх обов'язків у цій галузі нагляду має право:
1) у будь-який час відвідувати місця тримання затри-
маних, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуд-
жені відбувають покарання, установи для примусового
лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там пере-
бувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці
особи затримані, заарештовані, засуджені або до них за-
стосовано заходи примусового характеру;
2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і по-
станов адміністрації цих установ, зупиняти виконання
таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі не-
відповідності законодавству, вимагати від посадових осіб
пояснень з приводу допущених порушень;
3) прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу,
яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих,
попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі
для виконання заходів примусового характеру.
Постанови і вказівки прокурора щодо додержання
встановлених законодавством порядку і умов тримання
затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення
волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких
застосовано заходи примусового характеру, є обов'язкови-
ми і підлягають негайному виконанню.
Прокуратура продовжує також виконувати відповід-
но до чинних законів функцію нагляду за додержанням і
застосуванням законів (так званий загальний нагляд).
Згідно з ст. 19 Закону «Про прокуратуру» предметом
загального нагляду є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами,
підприємствами, установами, організаціями та посадови-
ми особами вимогам Конституції України та чинним за-
конам;
2) додержання законів про недоторканність особи,
соціально-економічні, політичні, особисті права і свобо-
Розділ VII. Органи прокуратури України
ди громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не
передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних,
міжнаціональних відносин, охорони навколишнього се-
редовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами
та іншими повідомленнями про порушення законності,
що вимагають прокурорського реагування, а за наявності
приводів — також з власної ініціативи прокурора. Проку-
ратура не підміняє органи відомчого управління та конт-
ролю і не втручається у господарську діяльність, якщо
така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Повноваження прокурора, який здійснює нагляд за
додержанням законів, поділяються на дві групи: повнова-
ження щодо виявлення порушень закону і повноваження,
спрямовані на усунення виявлених порушень. Виконуючи
свої повноваження по загальному нагляду, прокурор має
право безперешкодно входити на території і у приміщення
перелічених об'єктів нагляду, має доступ до документів і
матеріалів, може вимагати від керівників подання різнома-
нітних документів, проведення перевірок і ревізій, виділен-
ня фахівців для з'ясування питань, що виникли.
Якщо факт порушення закону буде встановлений, про-
курор має право звільнити своєю постановою осіб, неза-
конно підданих адміністративному затриманню, приноси-
ти протест на акти, що суперечать закону, давати приписи
про усунення порушень закону, порушувати кримінальну
справу, дисциплінарне провадження або провадження про
адміністративне правопорушення, звертатись до суду з за-
явами про захист прав і законних інтересів громадян, дер-
жави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
§ 6. Сутність прокурорського нагляду в Україні
Відповідно до ст. 1 Закону «Про прокуратуру» вищий
нагляд за додержанням і правильним застосуванням зако-
нів Кабінетом Міністрів України, міністерствами, держав-
ними комітетами, відомствами, іншими органами дер-
Організація судових та правоохоронних органів
жавного і господарського управління та контролю, уря-
дом АРК, органами місцевого самоврядування, їх вико-
навчими і розпорядчими органами, військовими частина-
ми, політичними партіями, громадськими організаціями,
масовими рухами, підприємствами, установами і органі-
заціями, незалежно від форм власності, підпорядкова-
ності та приналежності, посадовими особами та громадя-
нами здійснюється Генеральним прокурором України і
підпорядкованими йому прокурорами.
Прокурорський нагляд є однією з форм державної ді-
яльності, мета якої — забезпечення точного і однакового
розуміння і застосування законів. Прокурорський нагляд
здійснюється Генеральним прокурором України і підпо-
рядкованими йому прокурорами.
Контроль за законністю покладений на різні органи
влади і управління, наприклад, органи місцевого самовря-
дування та їх виконавчі комітети. Вони здійснюють кон-
троль за додержанням законності всіма державними ор-
ганами і громадськими організаціями на території даної
ради. Адміністративний (відомчий) контроль покладено
на різні державні, міжвідомчі та внутрішньовідомчі
інспекції (автомобільного, санітарного контролю тощо).
У чому ж полягає відмінність прокурорського нагля-
ду від контролю за законністю, здійснюваного органами
влади і управління? Які специфічні ознаки прокурорсько-
го нагляду?
Насамперед прокурорський нагляд має широкі межі,
тобто поширюється на всі міністерства, відомства, орга-
ни місцевого самоврядування, підприємства та органі-
зації. Прокуратура здійснює нагляд і за тими органами і
організаціями, які самі в межах своєї компетенції здійс-
нюють контроль за законністю.
Прокурорський нагляд носить загальнодержавний
характер. Він не зводиться до будь-якої однієї галузі гос-
подарства або управління (на відміну від контрольної ді-
яльності того чи іншого міністерства) і не обмежується
будь-якою територією, а поширюється на всі відомства і
на всю територію України.
Розділ VII. Органи прокуратури України
Контроль за законністю, що здійснюється в системі
державного управління, не можна відокремити від самої
керівної й управлінської діяльності вищестоящих органів
влади та управління відносно нижчестоящих або від пере-
вірки виконання. Керівні та контролюючі органи можуть
втручатися у сферу управління, господарську, оператив-
ну діяльність, виробничий процес підпорядкованих їм ор-
ганів і організацій. Більш того, в окремих випадках вище-
стоящий державний орган (організація) має право скасо-
вувати незаконні акти і дії підлеглих органів, організацій
та посадових осіб.
Отже, контроль і перевірка виконання — складові ке-
рівних функцій відповідних органів влади, державного і
господарського управління стосовно підпорядкованих їм
підприємств, установ та організацій.
Нічим цим прокурор не займається, оскільки не во-
лодіє жодною адміністративною владою і не керує підна-
глядними йому організаціями. Тому при здійсненні нагля-
ду він не підмінює органи відомчого управління та конт-
ролю і не втручається в питання управління, господарсь-
ку і оперативну діяльність підприємств, організацій, уста-
нов та посадових осіб, якщо така діяльність не суперечить
чинному законодавству1. Засоби нагляду, а також форми
реагування на порушення законів у прокуратури специ-
фічні, відмінні від методів контролю за законністю, здій-
снюваного органами влади і управління. Прокурор особи-
сто безпосередньо не проводить ревізії піднаглядних йому
організацій і підприємств, не скасовує незаконні акти, а
реагує надії, порушення закону шляхом принесення про-
тесту, подання або припису.
Однак як орган влади, наділений значними повнова-
женнями за додержанням законності, прокурор може по-
рушити кримінальну справу в зв'язку з вчиненням будь-
якого злочину.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32
має рівні права з іншими учасниками судового засідання.
Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере
участь у судовому процесі, визначаються Законом «Про
Організація судових та правоохоронних органів
прокуратуру» та процесуальним законодавством України.
У кримінальному процесі прокурор виступає в суді як
державний обвинувач. Підтримуючи державне обвинува-
чення, прокурор бере участь у дослідженні доказів — у
допиті підсудного, потерпілого, свідків, дослідженні ви-
сновків експертів і речових доказів. Він бере участь також
у судових дебатах, виступаючи з обвинувальною промо-
вою, в якій він аналізує докази, що досліджувалися під час
судового слідства, подає суду свої міркування щодо засто-
сування кримінального закону та міри покарання підсуд-
ному. При цьому прокурор керується вимогами закону і
об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.
Гарантією об'єктивності та незалежності прокурора в
суді є встановлений законом обов'язок для прокурора від-
мовитися від обвинувачення у разі, коли при розгляді
справи він дійде висновку, що дані судового слідства не
підтверджують обвинувачення підсудного (ст. 36 Закону
«Про прокуратуру»).
Прокурор бере обов'язкову участь у розгляді судами
всіх цивільних справ, порушених за позовами та заявами
прокурора, а також за заявами прокурора про захист інте-
ресів держави або прав і законних інтересів громадян, які
за станом здоров'я чи з інших поважних причин не мо-
жуть захистити свої права.
Обсяг і межі повноважень прокурора під час розгля-
ду справ визначаються цивільне-процесуальним законо-
давством.
Беручи участь у судовому розгляді цивільних справ,
прокурор сприяє суворому додержанню матеріального
законодавства та норм цивільного судочинства. Для цьо-
го він наділений низкою повноважень, специфічних саме
для нього: правом звернутися до суду з заявою про захист
прав і інтересів інших осіб; вступити у справу в будь-якій
стадії процесу; знайомитися з матеріалами цивільної
справи, навіть якщо він не брав участі у процесі, тощо.
Важливим повноваженням, яким володіє прокурор
незалежно від його участі в розгляді в суді першої інстанції
конкретної кримінальної або цивільної справи, є внесен-
Розділ VII. Органи прокуратури України
ня касаційного і окремого подання або протесту в поряд-
ку нагляду на незаконне чи необгрунтоване рішення суду.
Прокурор або його заступник в межах своєї компетенції
маює право внести у вищестоящий суд касаційне чи окре-
ме подання на незаконні або необгрунтовані вироки, рі-
шення, ухвали і постанови судів. При цьому помічники
прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вноси-
ти касаційні і окремі подання тільки у справах, у розгляді
яких вони брали участь.
Прокурор, його заступник в межах своєї компетенції
мають право витребувати з суду будь-яку справу або кате-
горію справ, по яких вироки, рішення, ухвали або постано-
ви набрали законної сили. Виявивши, що судове рішення
є незаконним або необгрунтованим, Генеральний прокурор
України, прокурори областей та прирівняні до них проку-.
рори приносять протест у порядку судового нагляду або
звертаються з поданням до вищестоящого прокурора.
Право принесення протесту на вироки, рішення, ух-
вали і постанови судів, які набрали законної сили, нале-
жить:
1 Генеральному прокурору України та його заступни-
кам — на вироки, рішення, ухвали чи постанови будь-яко-
го суду України, за винятком постанов Пленуму Верхов-
ного Суду України та Пленуму Вищого арбітражного суду
України;
2) прокурорам АРК, областей, міст Києва і Севастопо-
ля та їх заступникам — на вироки, рішення, ухвали і поста-
нови районного, міського суду і ухвали судових колегій від-
повідно Верховного суду АРК, обласних, Київського місь-
кого судів, а також на рішення арбітражних судів АРК, об-
ластей і міст Києва та Севастополя.
Протест на постанову судді у справі про адміністратив-
не правопорушення може бути принесено районним, мі-
ським прокурорами або вищестоящими прокурорами та
їх заступниками (ст. 39 Закону «Про прокуратуру»).
Протест, касаційне і окреме подання на вирок, рішен-
ня, ухвалу і постанову суду можуть бути доповнені або
змінені прокурором, який приніс протест, а також вище-
Організація судових та правоохоронних органів
стоящим прокурором, його заступником до початку роз-
гляду справи судом. Надалі, при розгляді справи за про-
тестом прокурора, він бере участь в його розгляді.
Інші функції, які покладаються на прокуратуру, крім
названих, — наглядові.
Нагляд за додержанням законів органами, які проводять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слід-
ство. Повноваження прокурора в цій галузі встановлені
кримінально—процесуальним законодавством та іншими
законодавчими актами. Так, ст. 227 КПК України наділяє
прокурорів такими основними повноваженнями.
Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами
дізнання.! попереднього слідства, прокурор у межах своєї
компетенції: 1) вимагає від органів дізнання і попередньо-
го слідства для перевірки кримінальні справи, документи,
матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід діз-
нання, попереднього слідства і встановлення осіб, які
вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на мі-
сяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію
і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що
готуються, злочини; 2) скасовує незаконні і необгрунтовані
постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання; 3) дає
письмові вказівки про розслідування злочинів, про обран-
ня, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфіка-
цію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук
осіб, які вчинили злочини; 4) доручає органам дізнання
виконання постанов про затримання, привід, взяття під
варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчи-
нили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає
вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття
злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що
перебувають у провадженні прокурора або слідчого про-
куратури; 5) бере участь у провадженні дізнання і по-
переднього слідства і в необхідних випадках особисто
провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному
обсязі по будь-якій справі; 6) санкціонує проведення об-
шуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії
слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК;
Розділ VII. Органи прокуратури України
7) продовжує строк розслідування і тримання під вартою
як запобіжного заходу у випадках і порядку, встановлених
КПК; 8) повертає кримінальні справи органам попере-
днього слідства з своїми вказівками щодо провадження
додаткового розслідування; 9) вилучає від органу дізнан-
ня і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від
одного органу попереднього слідства іншому, а також від
одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш 1
повного і об'єктивного розслідування; 10) усуває особу, яка
провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення діз-
нання або попереднього слідства, якщо вони допустили
порушення закону при розслідуванні справи; 11) порушує
кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закри-
ває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає
згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих ви-
падках, коли це передбачено КПК; затверджує обвину-
вальні висновки (постанови); направляє кримінальні
справи до суду; 12) вирішує питання про допущення захи-
сника до участі в справі з моменту пред'явлення обвину-
вачення відповідно до ч. 1 ст. 44 КПК.
Прокурор здійснює також інші повноваження, надані
йому кримінально-процесуальним законодавством.
Вказівки прокурора органам дізнання і попереднього
слідства у зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кри-
мінальних справ, дані в порядку, передбаченому КПК, є для
цих органів обов'язковими. Оскарження одержаних вказівок
вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання,'за
винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК.
Як вже було сказано, функція розслідування прокура-
турою діянь, що містять ознаки злочину, зберігається за
прокуратурою згідно з Перехідними положеннями Кон-
ституції України. Кримінально-процесуальне законодав-
ство надає прокурору право брати участь у провадженні
дізнання і попереднього слідства і в необхідних випадках
особисто провадити окремі слідчі дії або розслідування в
повному обсязі по будь-якій справі чи доручити прове-
дення розслідування слідчому прокуратури.
Організація судових та правоохоронних органів
Функція нагляду за додержанням законів при виконанні
судових рішень у кримінальних справах, а також при засто-
суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з
обмеженням особистої свободи громадян. Прокурор при
виконанні своїх обов'язків у цій галузі нагляду має право:
1) у будь-який час відвідувати місця тримання затри-
маних, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуд-
жені відбувають покарання, установи для примусового
лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там пере-
бувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці
особи затримані, заарештовані, засуджені або до них за-
стосовано заходи примусового характеру;
2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і по-
станов адміністрації цих установ, зупиняти виконання
таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі не-
відповідності законодавству, вимагати від посадових осіб
пояснень з приводу допущених порушень;
3) прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу,
яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих,
попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі
для виконання заходів примусового характеру.
Постанови і вказівки прокурора щодо додержання
встановлених законодавством порядку і умов тримання
затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення
волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких
застосовано заходи примусового характеру, є обов'язкови-
ми і підлягають негайному виконанню.
Прокуратура продовжує також виконувати відповід-
но до чинних законів функцію нагляду за додержанням і
застосуванням законів (так званий загальний нагляд).
Згідно з ст. 19 Закону «Про прокуратуру» предметом
загального нагляду є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами,
підприємствами, установами, організаціями та посадови-
ми особами вимогам Конституції України та чинним за-
конам;
2) додержання законів про недоторканність особи,
соціально-економічні, політичні, особисті права і свобо-
Розділ VII. Органи прокуратури України
ди громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не
передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних,
міжнаціональних відносин, охорони навколишнього се-
редовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами
та іншими повідомленнями про порушення законності,
що вимагають прокурорського реагування, а за наявності
приводів — також з власної ініціативи прокурора. Проку-
ратура не підміняє органи відомчого управління та конт-
ролю і не втручається у господарську діяльність, якщо
така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Повноваження прокурора, який здійснює нагляд за
додержанням законів, поділяються на дві групи: повнова-
ження щодо виявлення порушень закону і повноваження,
спрямовані на усунення виявлених порушень. Виконуючи
свої повноваження по загальному нагляду, прокурор має
право безперешкодно входити на території і у приміщення
перелічених об'єктів нагляду, має доступ до документів і
матеріалів, може вимагати від керівників подання різнома-
нітних документів, проведення перевірок і ревізій, виділен-
ня фахівців для з'ясування питань, що виникли.
Якщо факт порушення закону буде встановлений, про-
курор має право звільнити своєю постановою осіб, неза-
конно підданих адміністративному затриманню, приноси-
ти протест на акти, що суперечать закону, давати приписи
про усунення порушень закону, порушувати кримінальну
справу, дисциплінарне провадження або провадження про
адміністративне правопорушення, звертатись до суду з за-
явами про захист прав і законних інтересів громадян, дер-
жави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
§ 6. Сутність прокурорського нагляду в Україні
Відповідно до ст. 1 Закону «Про прокуратуру» вищий
нагляд за додержанням і правильним застосуванням зако-
нів Кабінетом Міністрів України, міністерствами, держав-
ними комітетами, відомствами, іншими органами дер-
Організація судових та правоохоронних органів
жавного і господарського управління та контролю, уря-
дом АРК, органами місцевого самоврядування, їх вико-
навчими і розпорядчими органами, військовими частина-
ми, політичними партіями, громадськими організаціями,
масовими рухами, підприємствами, установами і органі-
заціями, незалежно від форм власності, підпорядкова-
ності та приналежності, посадовими особами та громадя-
нами здійснюється Генеральним прокурором України і
підпорядкованими йому прокурорами.
Прокурорський нагляд є однією з форм державної ді-
яльності, мета якої — забезпечення точного і однакового
розуміння і застосування законів. Прокурорський нагляд
здійснюється Генеральним прокурором України і підпо-
рядкованими йому прокурорами.
Контроль за законністю покладений на різні органи
влади і управління, наприклад, органи місцевого самовря-
дування та їх виконавчі комітети. Вони здійснюють кон-
троль за додержанням законності всіма державними ор-
ганами і громадськими організаціями на території даної
ради. Адміністративний (відомчий) контроль покладено
на різні державні, міжвідомчі та внутрішньовідомчі
інспекції (автомобільного, санітарного контролю тощо).
У чому ж полягає відмінність прокурорського нагля-
ду від контролю за законністю, здійснюваного органами
влади і управління? Які специфічні ознаки прокурорсько-
го нагляду?
Насамперед прокурорський нагляд має широкі межі,
тобто поширюється на всі міністерства, відомства, орга-
ни місцевого самоврядування, підприємства та органі-
зації. Прокуратура здійснює нагляд і за тими органами і
організаціями, які самі в межах своєї компетенції здійс-
нюють контроль за законністю.
Прокурорський нагляд носить загальнодержавний
характер. Він не зводиться до будь-якої однієї галузі гос-
подарства або управління (на відміну від контрольної ді-
яльності того чи іншого міністерства) і не обмежується
будь-якою територією, а поширюється на всі відомства і
на всю територію України.
Розділ VII. Органи прокуратури України
Контроль за законністю, що здійснюється в системі
державного управління, не можна відокремити від самої
керівної й управлінської діяльності вищестоящих органів
влади та управління відносно нижчестоящих або від пере-
вірки виконання. Керівні та контролюючі органи можуть
втручатися у сферу управління, господарську, оператив-
ну діяльність, виробничий процес підпорядкованих їм ор-
ганів і організацій. Більш того, в окремих випадках вище-
стоящий державний орган (організація) має право скасо-
вувати незаконні акти і дії підлеглих органів, організацій
та посадових осіб.
Отже, контроль і перевірка виконання — складові ке-
рівних функцій відповідних органів влади, державного і
господарського управління стосовно підпорядкованих їм
підприємств, установ та організацій.
Нічим цим прокурор не займається, оскільки не во-
лодіє жодною адміністративною владою і не керує підна-
глядними йому організаціями. Тому при здійсненні нагля-
ду він не підмінює органи відомчого управління та конт-
ролю і не втручається в питання управління, господарсь-
ку і оперативну діяльність підприємств, організацій, уста-
нов та посадових осіб, якщо така діяльність не суперечить
чинному законодавству1. Засоби нагляду, а також форми
реагування на порушення законів у прокуратури специ-
фічні, відмінні від методів контролю за законністю, здій-
снюваного органами влади і управління. Прокурор особи-
сто безпосередньо не проводить ревізії піднаглядних йому
організацій і підприємств, не скасовує незаконні акти, а
реагує надії, порушення закону шляхом принесення про-
тесту, подання або припису.
Однак як орган влади, наділений значними повнова-
женнями за додержанням законності, прокурор може по-
рушити кримінальну справу в зв'язку з вчиненням будь-
якого злочину.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32