2 Там само.
26
ження питань про розмiщення таких пiдроздiлiв пiдприумств з
органами мiсцевоє виконавчоє влади здiйснюуться в порядку, який
установлений для створення пiдприумств.
Правове положення ряду багатовласницьких пiдприумств
визначене окремим Законом <Про господарськi товариства> вiд
19 вересня 1991 року.
Господарськi товариства згiдно з цим законом - це пiдприум-
ства, установи, органiзацiє, створенi на засадах договору юридич-
ними i фiзичними особами шляхом обуднання єхнього майна i пiд-
приумницькоє дiяльностi з метою одержання прибутку2. Всi гос-
подарськi товариства надiляються правом юридичноє особи з дня
державноє реустрацiє. Законом передбаченi такi види господарсь-
ких товариств:
акцiонерне;
з обмеженою вiдповiдальнiстю;
з додатковою вiдповiдальнiстю;
повнi та командитнi3.
Засновниками господарських товариств можуть бути пiдприум-
ства, установи, органiзацiє, фiзичнi особи Украєни, iноземнi осо-
би i особи без громадянства, iноземнi юридичнi особи, а також
мiжнароднi органiзацiє4.
Не можуть бути засновниками господарських товариств гро-
мадяни, яким законом заборонено здiйснювати пiдприумницьку
дiяльнiсть.
Установчi документи господарських товариств залежать вiд єх
виду. Однi господарськi товариства можуть дiяти на пiдставi за-
сновницького договору, iншi - на пiдставi договору i статуту.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 49. Ст. 682.
2 Господарськi товариства - це, так би мовити, добре забутi органiзацiйно-
правовi утворення. Поняття "товариство" (косiеiая), зазначауться в одному з творiв
дореволюцiйних часiв, вбирау всiляке поуднання кiлькох осiб з метою досягнення
якоєсь спiльноє для членiв вигоди завдяки проведенню певних дiй з загальним ка-
пiталом, що складауться з грошей, товарiв, працi або ж iснуу в iншому виглядi (див.:
Федоров А. Ф. Згадувана праця. С. 412).
3 Для порiвняння зазначимо, що дореволюцiйне законодавство знало такi форми
товариств: повне, на вiрi, акцiонерне i артiльне (див.: Коминка А. Й. Згадувана пра-
ця. С.253).
4 Наше законодавство чомусь не наголошуу на тому, що дiяльнiсть товариств
не повинна суперечити суспiльним iнтересам, а з дореволюцiйного законодавства
випливало, що "предметом товарищества могут быть всякого рода полезные и об-
щему благу не противные предприятия по торговле, по страхованию, по перевоз-
кам и вообще по какой бы то ни было промышленности" (див.: Федоров А. Ф. Згаду-
вана праця. С. 413).
27
В установчих документах для всiх видiв товариств вказууться най-
менування товариства, а також зазначауться його вид.
Права i обовязки учасникiв товариства визначаються законо-
давством та установчими документами. Цi документи не можуть зву-
жувати тi права та вiдмiняти тi обовязки, якими учасники надiленi
законодавством. Вiдповiдно до статтi 10 Закону <Про господарськi
товариства> вони мають право брати участь в управлiннi справами
товариства в порядку, який визначауться в установчих документах,
за винятком випадкiв, передбачених законом; брати участь у розпо-
дiленнi прибуткiв товариства i одержувати єхню частку; отримува-
ти iнформацiю про дiяльнiсть товариства (знайомитися з рiчними
балансами, звiтами, протоколами зборiв); вийти з товариства.
Обовязками учасникiв товариства у: дотримання установчих
документiв товариства та виконання своєх зобовязань перед ним;
внесення внеску чи оплачування акцiє в розмiрi, порядку i кошта-
ми, передбаченими установчими документами; нерозголошення
комерцiйних таумниць та конфiденцiальноє iнформацiє про дiяль-
нiсть товариства, а також виконання iнших обовязкiв, якщо вони
передбаченi законодавством чи установчими документами.
До реустрацiє товариства воно не мау права вiдкривати рахунки
в банках, а також укладати договори чи iншi угоди. Але якщо пiсля
його створення товариство схвалить договори, укладенi засновника-
ми, вони будуть дiйсними для товариства. У разi несхвалення таких
угод вони породжують правовi наслiдки лише для засновникiв.
Особливостi правового статусу господарських товариств зале-
жать вiд єх виду та органiзацiйноє форми. При заснуваннi госпо-
дарського товариства вибiр органiзацiйноє форми залежить вiд за-
сновника чи засновникiв. При цьому враховууться змiст та основнi
напрямки дiяльностi, сфера єє здiйснення, ресурси, якi можуть бути
використанi, кiлькiсть i склад осiб, якi безпосередньо обуднують-
ся для здiйснення господарськоє дiяльностi, тощо. Вибрана орга-
нiзацiйна форма закрiплюуться при державнiй реустрацiє конкрет-
ного виду господарського товариства. Як правило, при цьому утво-
рюуться юридична особа, яка виступау в господарському оборотi
як самостiйний субукт майнових вiдносин.
Як зазначауться в лiтературi, товариства, що iснували в дореволюцiйнi часи,
були наслiдком тривалого iсторичного розвитку. Однi ведуть свiй початок ще вiд
римського права, другi формувалися за своурiдними поглядами середньовiчноє епо-
хи, третi виникли у звязку з економiчними умовами нового часу (див.: Шершене-
вич Г.Ф. Учебник торгового права. Спб., 1908. С. 56).
28
У всiх вiдносинах, повязаних iз здiйсненням господарськоє,
пiдприумницькоє дiяльностi, пiдприумства, господарськi товариства,
кооперативи i т. iн., незалежно вiд органiзацiйних форм, мають рiвнi
права i несуть встановлену законом вiдповiдальнiсть перед держа-
вою, контрагентами, працiвниками. Це стосууться, зокрема, права
укладати господарсько-правовi та трудовi договори (контракти),
бути позивачами та вiдповiдачами в судi, арбiтражному судi тощо.
Однiую з органiзацiйних форм господарськоє дiяльностi у пiд-
приумства, види яких визначенi в законi залежно вiд форм влас-
ностi, - приватнi, колективнi, державнi, комунальнi, пiдприумства
з iноземними iнвестицiями.
Вiдтак слiд наголосити, що законодавство дозволяу i заохочуу
приватну господарську та пiдприумницьку дiяльнiсть як iндивiду-
альну, сiмейну, так i з правом найму робочоє сили. Закон не обме-
жуу нi кiлькостi найманих працiвникiв, нi розмiру приватного ка->
пiталу. Це означау, що приватнi пiдприумства, в тому числi сiмей-
нi, у рiвноправними субуктами виробничоє, комерцiйноє та iншоє
господарськоє, пiдприумницькоє дiяльностi.
Вiдповiдно до визначення законодавством Украєни такоє фор-
ми власностi, як колективна, воно вирiзняу окремий вид пiдпри-
умств, в тому числi промислових, - колективнi.
У колективних пiдприумствах можливi рiзноманiтнi поуднання
як видiв субуктiв колективноє власностi, так i єхнiх майнових вiд-
носин, що виникають при створеннi, дiяльностi та лiквiдацiє ко-
лективних пiдприумств. Так, вони можуть створюватися тiльки
фiзичними особами, тiльки юридичними особами або засновува-
тися ними спiльно. В майнових вiдносинах вони можуть нести
повну, обмежену чи змiшану вiдповiдальнiсть.
Колективнi пiдприумства можуть виникнути внаслiдок добро-
вiльного обуднання майна громадян i юридичних осiб для цiує
мети; надання працiвникам державних пiдприумств можливостi
використати отриманi доходи для викупу державного майна. Ви-
ходячи з цього, розрiзняють колективнi пiдприумства, базованi на
власностi членiв трудового колективу, власнiсть яких виникау у разi
переходу всього майна державного пiдприумства у власнiсть членiв
трудового колективу внаслiдок викупу чи придбання його iншими,
передбаченими законом способами. Майно колективного пiдприум-
ства у спiльною частковою власнiстю його колективу. В ньому
визначаються вклади працiвникiв у майно державного чи кому-
нального пiдприумства, на базi якого створене колективне пiдприум-
29
ство, i вклади працiвникiв у прирiст майна пiсля його заснування.
Вклади працiвникiв у прирiст майна визначаються, виходячи з
єхньоє трудовоє участi в дiяльностi пiдприумства. На цi вклади на- ~
раховуються i виплачуються вiдсотки (дивiденди), розмiр яких вста-
новлюу трудовий колектив за результатами господарськоє дiяльностi
пiдприумства.
Рiзновидом колективних пiдприумств у пiдприумство, засно-
ване на базi власностi кооперативу - добровiльного обуднання
фiзичних та юридичних осiб для здiйснення спiльноє господарсь-
коє чи iншоє дiяльностi з використанням для цього майна, що на-
лежить кооперативу на правi власностi або орендованого чи нада-
ного йому в безкоштовне користування.
Дiяльнiсть кооперативу базууться на принципах добровiль-
ностi вступу в кооператив i безперешкодного виходу з нього, без-
посередньоє участi членiв кооперативу в управлiннi його справа-
ми. В складi кооперативу можуть створюватися структурнi пiдроз-
дiли, зокрема територiальне вiдокремленi. Кооператив мау право
вiдкривати своє фiлiє та представництва.
Майно кооперативу формууться за рахунок грошових та мате-
рiальних внескiв його членiв, виробленоє ним продукцiє, доходiв вiд
єє реалiзацiє та iншоє дiяльностi, надходжень вiд продажу цiнних па-
перiв та iнших джерел, передбачених статутом кооперативу.
Протягом останнiх десятилiть найбiльшу питому вагу серед пiд-
приумств мають пiдприумства, заснованi на державнiй власностi.
Згiдно з Законом Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> (зi змiна-
ми вiд 4 лютого 1998 року) окремими видами пiдприумств у ко-
мунальнi пiдприумства (ст. 2).
Комунальнi пiдприумства у власнiстю вiдповiдних адмiнiстра-
тивно-територiальних утворень. У комунальнiй власностi можуть
бути як промисловi, так i будiвельнi, сiльськогосподарськi, торго-
вельнi пiдприумства, пiдприумства транспорту, побутового обслу-
говування та iншi господарськi органiзацiє.
Пiдприумства, заснованi на державнiй власностi, створюються
за рахунок майна держави в цiлому. Тi чи iншi державнi пiдприум-
ства створюються державними органами, уповноваженими управ-
ляти державним майном. Державнi органи здiйснюють i привати-
зацiю майна державних пiдприумств, а також єхню реорганiзацiю
або лiквiдацiю. В останньому випадку трудовий колектив пiдприум-
Див., напр.. Закон Украєни вiд 17 липня 1997 р. "Про сiльськогосподарську
кооперацiю" // Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1997. .№ 39. Ст. 261.
зо
ства, що пiдлягау реорганiзацiє чи лiквiдацiє, мау право вимагати
передачi його в оренду або перетворення в iнше пiдприумство,
засноване на колективнiй власностi. Таке ж право мау трудовий
колектив i вiдносно державного пiдприумства в разi визнання його
банкрутом, за умови прийняття на себе заборгованостi банкрута
та згоди на це кредиторiв (ст. 12 Закону Украєни вiд 14 травня 1992
року <Про банкрутство>).
Чинним законодавством передбачено створення й пiдприумств
з iноземними iнвестицiями, заснованих на базi обуднання майна
рiзних власникiв. Серед засновникiв таких пiдприумств можуть
бути юридичнi особи i громадяни Украєни та iнших держав. Як
випливау з єх назви, це пiдприумства, створенi за участю iнозем-
них юридичних та фiзичних осiб. Такi пiдприумства створюють-
ся на територiє Украєни в рiзноманiтних органiзацiйних формах.
Вони можуть мати у власностi майно, необхiдне для здiйснення
виробничоє, комерцiйноє чи iншоє господарськоє дiяльностi, перед-
баченоє установчими документами.
Окрему категорiю пiдприумств, як уже зазначалося, складають
малi пiдприумства. Вони можуть створюватися громадянами,
членами сiмє та iншими особами, якi спiльно здiйснюють гос-
подарську дiяльнiсть, а також господарськими утвореннями iн-
ших органiзацiйних форм i державними органами, уповноважени-
ми управляти державним майном.
Одним iз видiв пiдприумств у господарськi товариства.
Законом Украєни вiд 19 вересня 1991 року <Про господарськi
товариства> передбачено, що вони можуть створюватися в рiз-
них органiзацiйних формах (ст. 1). Серед них найпоширенiши-
ми у акцiонернi товариства та товариства з обмеженою вiдпо-
вiдальнiстю.
Акцiонерне товариство - це господарське товариство, ста-
тутний фонд якого розподiлений на певне число акцiй однаковоє
номiнальноє вартостi. Воно несе вiдповiдальнiсть за зобовязан-
нями лише своєм майном2. Акцiонерне товариство може бути за-
критим i вiдкритим. Закритим акцiонерним товариством вважауться
товариство, акцiє якого розповсюджуються лише мiж його заснов-
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 31. Ст. 440.
2 Як свiдчать лiтературнi джерела, виникнення акцiонерних товариств повя-
зане з переходом до кредитного господарства, з появою великих пiдприумств, коли
"виник посилений попит на великi капiтали, що могли утворитися лише шляхом
акцiонерних обуднань" (див.: Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. Спб.,
1908. С. 56).
31
никами. Чинне законодавство передбачау можливiсть перетворен-
ня такого товариства на вiдкрите, тобто таке, акцiє якого можуть
придбати будь-якi особи шляхом вiдкритоє передплати, купiвлi-
продажу на бiржi.
Засновниками акцiонерного товариства можуть бути фiзичнi та
юридичнi особи. Вони укладають договiр про спiльну дiяльнiсть, у
якому визначають основнi данi, що характеризують майбутну акцi-
онерне товариство, порядок виконання спiльноє дiяльностi у ство-
реннi товариства, вiдповiдальнiсть перед особами, якi пiдписалися
на акцiє, тощо. Обовязками засновникiв у скликання установчих
зборiв, єх проведення, реустрацiя акцiонерного товариства.
Установчi збори приймають рєшення про створення акцiонер-
ного товариства, затверджують його статут, обирають раду акцiо-
нерiв (спостережну раду), виконавчi та контрольнi органи товари-
ства, вирiшують питання про схвалення угод, укладених заснов-
никами до створення товариства, i т. iн.
Органами управлiння акцiонерного товариства у загальнi збо-
ри товариства, рада акцiонерiв (спостережна рада), правлiння. Ви-
щий орган - загальнi збори, якими розглядаються такi питання:
визначення основних напрямкiв дiяльностi акцiонерного товари-
ства i затвердження його планiв та звiтiв про єхну виконання, вне-
сення змiн до статуту товариства, обрання чи вiдкликання членiв
ради (спостережноє ради), обрання чи вiдкликання членiв виконав-
чого органу i ревiзiйноє комiсiє, затвердження рiчних результатiв
дiяльностi товариства та ряд iнших питань, передбачених ст. 41
Закону <Про господарськi товариства>.
Виконавчим органом акцiонерного товариства у правлiння
або iнший орган, передбачений статутом. Цей орган здiйснюу ке-
рiвництво поточною дiяльнiстю товариства. Вiн вирiшуу всi пи-
тання дiяльностi товариства, крiм тих, якi належать до компе-
тенцiє загальних зборiв та ради акцiонерного товариства (спо-
стережноє ради). Голова правлiння акцiонерного товариства мау
право без доручення здiйснювати дiє вiд iменi товариства, пiдпи-
сувати договори, представляти iнтереси товариства в державних
органах, виступати вiд його iменi в судi, арбiтражному судi тощо.
Контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю акцiонерного
товариства здiйснюу ревiзiйна комiсiя, яка обирауться з числа
акцiонерiв.
Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю - це товариство,
, статутний фонд якого складауться з вкладiв його учасникiв. Вони
32
несуть вiдповiдальнiсть за заборгованiсть товариства в межах єх
часток.
Вищим органом управлiння товариства з обмеженою вiдповi-
дальнiстю, як i акцiонерного, у збори його учасникiв. Вони скла-
даються з учасникiв товариства або призначених ними представ-
никiв. Виконавчим органом цього товариства у дирекцiя (колегiаль-
ний орган) або директор (одноосiбний орган). Дирекцiю очолюу
генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути
i особи, якi не належать до числа учасникiв товариства. Дирекцiя
(директор) пiдзвiтна зборам учасникiв i мау органiзовувати вико-
нання його рiшень.
Товариством з додатковою вiдповiдальнiстю визнауться то-
вариство, статутний фонд якого розподiлений на частки, розмiри
яких визначенi установчими документами. Учасники такого това-
риства вiдповiдають за його борги своєми внесками до статутне
го фонду, а при недостатностi цих сум - додатково майном, що
єм належить, в однаковому для всiх учасникiв кратному розмiрi до
внеску кожного учасника. Граничний розмiр вiдповiдальностi
учасникiв передбачауться установчими документами.
До товариств з додатковою вiдповiдальнiстю застосовуються
загальнi правила про установчi документи i державну реустрацiю
товариств, обовязки єх учасникiв.
Повним товариством у таке товариство, всi учасники якого
здiйснюють спiльну господарську, пiдприумницьку дiяльнiсть i не-
суть солiдарну вiдповiдальнiсть за зобовязаннями товариства
всiм своєм майном2.
Ведення справ повного товариства може здiйснюватись або
всiма учасниками, або одним чи кiлькома, якi виступають вiд iменi
товариства, але за загальноє згоди всiх учасникiв. В останньому
випадку обсяг повноважень учасникiв визначауться дорученням,
що пiдписууться iншими учасниками товариства. Учасники, яким
було доручено ведення справ повного товариства, зобовязанi да-
Такими ознаками характеризувалися товариства з обмеженою вiдповiдальнi-
стю, що передбачалися цивiльним законодавством перших рокiв радянськоє влади в
Росiє (див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40