умови експлуатацiє та технiчного обслуговування, модернiзацiє
обукта лiзингу та надання iнформацiє щодо його технiчного стану;
умови реустрацiє обукта лiзингу;
повернення його чи викупу пiсля закiнчення дiє договору, до-
строкового розiрвання договору;
надання вiдомостей про фiнансовий стан лiзингоодержувача;
дата i мiсце укладення договору; вiдповiдальнiсть сторiн.
Отже, в Законi <Про лiзинг> досить детально визначенi права
та обовязки сторiн, i це полегшуу єм укладення договору i його
виконання. Вищий Арбiтражний суд Украєни в iнформацiйному
листi вiд 23 березня 1998 року <Про Закон Украєни <Про лiзинг>
ухвалив, що в разi виникнення спору, повязаного з виконанням до-
говору лiзингу, арбiтражний суд з урахуванням вимог статтi 153 ЦК
i ст. 7 Закону, в якiй мiститься перелiк iстотних умов договору
лiзингу, може визнати договiр неукладеним, якщо буде зясовано,
що сторонами не досягнуто згоди за всiма цими умовами.
Пiсля закiнчення строку договору, якщо субукт лiзингу не був
викуплений лiзингоодержувачем або строк використання обукта
не продовжений, його належить повернути лiзингодавцю. У разi
неповернення обукта лiзингу лiзингодавець мау право звернути-
ся з позовом до лiзингоодержувача про його повернення.
77
5. Облiк майна промислових пiдприумств
та iнших субуктiв господарювання.
Правове його забезпечення
Пiдприумства та iншi субукти господарювання здiйснюють
оперативний, статистичний i бухгалтерський облiк майна i на-
слiдкiв своує господарськоє дiяльностi.
Оперативний облiк спрямований на перiодичний збiр iнфор-
мацiє, необхiдноє для поточноє господарськоє дiяльностi. Цi вiдо-
мостi використовуються для прийняття тих чи iнших оперативно-
управлiнських рiшень.
Статистичний облiк передбачау систематичний збiр певних
натуральних чи грошових показникiв, якi узагальнюються в обо-
вязковiй статистичнiй звiтностi.
Бухгалтерський облiк - це суцiльне, безперервне, взаумопо-
вязане, повне i обуктивне вiдображення стану та руху всiх фiнан-
сових i матерiальних засобiв пiдприумства на основi первинних до-
кументiв про ту чи iншу господарську операцiю.
Облiк в суспiльствi виник внаслiдок нагальноє необхiдностi:
не можна вести господарство, не рахуючи витрати, не зiставляю-
чи єх з доходами, не намагаючись досягти перевищення доходiв
над витратами. Це було важливим завжди, в усi часи.
Закономiрнiсть такого вiдображення у наслiдком подвiйного
характеру товару, наявностi в ньому вартостi та споживчоє вартостi.
Вартiсть мiстить у собi звичайну витрату фiзичних сил у виглядi
абстрактноє працi, а споживча вартiсть створюуться конкретною
працею.
Для облiку споживчоє вартостi застосовують рiзнi натуральнi
показники, а вартiсть вимiрюють унiверсальним грошовим показ-
ником. У господарських операцiях товари та єхня вартiсть постiйно
переходять з однiує форми в iншу. У процесi виробництва запаси
переходять у конкретнi готовi вироби. При реалiзацiє виробiв вони
знову перетворюються на грошову форму. З такою змiною еконо-
мiчного стану товарiв вiдбувауться i змiна правового стану майна
i повязаних з ним майнових прав. Це викликау необхiднiсть за-
стосування в бухгалтерському облiку комплексноє економiко-пра-
вовоє оцiнки господарських операцiй.
У цьому переконуу i екскурс в iсторiю виникнення основних
рахункових теорiй. Однiую з найперших у правова розрахункова
78
теорiя, основнi положення якоє були висловленi в <Трактатi про
розрахунки i записи> Лукою Пайолi (XV столiття).
На думку цього автора, господарська дiяльнiсть складауться
з окремих актiв отримання i видачi, i за своую суттю кожна гос-
подарська операцiя мiстить у собi обовязок отримувача i право ви-
давця. Як наслiдок здiйснення таких операцiй завжди виникають
новi права i обовязки (або змiнюються iснуючi).
Цiую теорiую закон подвiйностi розглядауться саме в аспектi
змiни правового стану майна при здiйсненнi господарських операцiй
та вiдповiдних прав i обовязкiв осiб, що беруть у них участь. Та-
ким чином, головною метою бухгалтерського облiку було визначе-
но реустрацiю змiн майнових прав i обовязкiв мiж конкретними су-
буктами. Оскiльки кожна така змiна вiдбувауться за участю двох
субуктiв, виникла необхiднiсть робити записи у подвiйному виглядi.
на рахунок отримувача в дебет i на рахунок видавця в кредит. По-
гляди представникiв правовоє розрахунковоє теорiє орiунтувалися
головним чином на необхiднiсть вiдображення в бухгалтерському
облiку iнтересiв власника. Це досягалося через визначення спiв-
вiдношень за його майновими зобовязаннями та зобовязаннями до
нього, з одного боку, а з другого - за зобовязаннями перед iнши-
ми. Фiксацiя таких зобовязань з позицiє рiвностi прав i обовязкiв
за допомогою подвiйого запису, тобто дебету i кредиту, давала ком-
плексне уявлення про економiчний та правовий стан майна.
Значно пiзнiше виникла мiнова рахункова теорiя i тривалий час
була домiнуючою. В Росiє вона була вперше запроваджена напри-
кiнцi XIX столiття.
На думку розробникiв мiновоє теорiє, кожне господарство мау
певнi вартостi або засоби, що розподiляються на дiйснi та умовнi.
До перших належать матерiальнi предмети у виглядi сировини,
палива, товарiв, рухомого та нерухомого майна, грошей та послуг,
отриманих або наданих господарством.
Умовнi вартостi складаються з прав та обовязкiв господар-
ства, якi за певних обставин переходять у дiйснi вартостi у виглядi
матерiальних предметiв та грошей.
Великого поширення в Захiднiй твропi, переважно в Нiмеч-
чинi, набула свого часу математична рахункова теорiя, або теорiя
двох рядiв рахункiв, яка зумовила формування синтетичних ра-
хункiв i складання балансу i цим викликала перехiд вiд простоє до
подвiйноє системи бухгалтерiє.
79
До подальшого розвитку аналiтичного i синтетичного облiку
та фiнансовоє звiтностi спонукала логiчна (або фiлософська) ра-
хункова теорiя. Певною мiрою вона вiдходила вiд комплексноє
економiко-правовоє оцiнки господарських операцiй i багато в чому
мала абстрактний характер.
Суттувий недолiк логiчноє рахунковоє теорiє полягав у тому, що
закон подвiйностi господарських операцiй повнiстю ототожнював-
ся з фiлософським законом причинностi. Прихильники цiує теорiє
вважали, що саме закон причинностi викликау необхiднiсть по-
двiйного запису господарських операцiй.
Недолiки логiчноє рахунковоє теорiє до деякоє мiри були при-
таманнi i радянському бухгалтерському облiку.
Але якщо за часiв адмiнiстративно-командноє системи облiк
був спрямований на вiдображення господарських процесiв на пiд-
приумствах, отримання пiдсумкових показникiв та єх порiвняння,
то зараз, за умов перехiдного перiоду до ринковоє економiки, облiк
; мау не лише визначати, як ведеться господарство, а й пiдказувати,
що треба зробити, щоб воно було ефективним i рентабельним. Гос-
подарська дiяльнiсть в умовах ринку, жорсткоє конкуренцiє, вирiшен-
ня проблеми виживання потребуу посиленоє уваги до облiку, конт-
ролю i наступного економiчного аналiзу господарськоє дiяльностi.
Перехiд до ринку, крiм того, позначауться виникненням роз-
маєття органiзацiйно-правових форм господарськоє дiяльностi:
малих пiдприумств, господарських товариств, пiдприумств з iно-
земними iнвестицiями, кооперативiв, асоцiацiй та iнших госпо-
дарських обуднань, що приводить до збiльшення iнформацiйних
потокiв як всерединi пiдприумств, так i мiж ними. У звязку з цим
бухгалтерський облiк в Украєнi реформууться. Метою правовоє
регламентацiє бухгалтерського облiку у визначення необхiдних
норм, нормативiв чи стандартiв, спрямованих на одержання дос-
товiрноє iнформацiє про фiнансово-господарську дiяльнiсть субук-
тiв господарювання, рух єх власного майна, акцiонерного та iнве-
стицiйного капiталу, виробничi витрати, прибуток, позиковi кош-
ти i дивiденди.
Органiзацiйно-правовим пiдгрунтям реформування системи
бухгалтерського облiку у Указ Президента Украєни вiд 23 травня
1992 року <Про перехiд Украєни до загальноприйнятоє в мiжна-
роднiй практицi системи облiку та статистики>, згiдно з яким при-
Див.: Головач В. Бухгалтерський облiк i право. Свiтовий досвiд та вiтчизня-
на практика // Дiло. 1996. Трав. № 93.
80
йнята постанова Кабiнету Мiнiстрiв вiд 4 травня 1993 року <Про кон-
цепцiю побудови нацiональноє статистики Украєни та Державну про-
граму переходу на мiжнародну систему облiку та статистики>.
Основним нормативним актом, що визначау порядок ведення
бухгалтерського облiку, у Положення <Про органiзацiю бухгал-
терського облiку i звiтностi в Украєнi>, затверджене постановою
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 3 квiтня 1993 року № 2502.
Пiдприумства ведуть бухгалтерський облiк майна та наслiдкiв
своує роботи методом подвiйного запису господарських операцiй
згiдно з планом рахункiв бухгалтерського облiку.
При проведеннi бухгалтерського облiку пiдприумства повиннi
забезпечити повноту вiдображення за звiтний перiод усiх госпо-
дарських операцiй. Записи в реустрах бухгалтерського облiку роб-
ляться на пiдставi первiсних документiв, що фiксують здiйснення
господарських операцiй.
Для забезпечення достовiрностi бухгалтерського облiку пiд-
приумства проводять iнвентаризацiю майна. Єє проведення у обо-
вязком при передачi майна державного пiдприумства в оренду або
його приватизацiє, перетворення державного пiдприумства на ак-
цiонерне товариство, а також у деяких iнших випадках, передба-
чених законодавством.
При органiзацiє бухгалтерського облiку використовуються об-
лiковi вимiрники, завдяки яким виявляються обсяг, кiлькiсть, час
та iншi показники дiяльностi пiдприумства.
Застосовуються три види облiкових вимiрювань: натуральнi,
трудовi та вартiснi. Останнi мають узагальнюючий характер,
оскiльки через грошовi одиницiвизначаються майновi права пiд-
приумства, його витрати, визначенi ранiше в натуральному та тру-
довому вимiрниках. У вартiсних вимiрниках складаються кошто-
риси, виробничi завдання, звiти, баланси.
Таким чином, предметом бухгалтерського облiку у господар-
сько-фiнансова дiяльнiсть пiдприумства, яка складауться з ба-
гатьох обуктiв, що можуть бути обуднанi в двi основнi групи:
обукти, якi забезпечують господарську дiяльнiсть пiдприум-
ства, та обукти, що єє складають.
До першоє групи належать виробничi засоби та єх джерела,
до другоє- процеси виробництва та єх результати.
Див.: Зiбрання постанов Уряду Украєни. 1994. № 2. Ст. 27.
2 Див.: Там само. 1993. № 9. Ст. 186.
81
Для правильноє органiзацiє господарськоє дiяльностi пiдприум-
ства необхiдно знати, якi кошти воно мау в розпорядженнi, куди
цi кошти вкладенi, а також за рахунок яких джерел вони створенi
та яке єх призначення.
Основним обуктом, що забезпечуу господарську дiяльнiсть, у за-
соби виробництва, до яких передусiм належать основнi засоби. Вони,
як уже зазначалося, при використаннi в господарськiй дiяльностi про-
тягом тривалого часу не змiнюють свiй зовнiшнiй вигляд. Зношуючись
поступово, вони переносять свою вартiсть на продукцiю, що виготов-
люуться частинами протягом нормативного строку єх служби.
До виробничих основних засобiв (фондiв) належать будiвлi,
споруди, обладнання, машини, транспортнi засоби та iншi обукти,
якi функцiонують у сферi матерiального виробництва.
У дiючiй нинi практицi облiку до основних засобiв належать
предмети вартiстю за одиницю вiд 15 неоподатковуваних мiнi-
мумiв доходiв громадян та вище i термiном служби бiльше року.
Не вiдносять до основних засобiв молодняк тварин i тварини на
вiдгодiвлi у пiдсобних господарствах пiдприумств, предмети, при-
значенi для видачi напрокат. Незалежно вiд вартостi та строку
служби не облiковують у складi основних засобiв спецiальнi
iнструменти та спецiальнi пристосування (для серiйного масово-
го виробництва певних виробiв або для виготовлення iндивiдуаль-
ного замовлення), спецiальний одяг, спецiальне взуття, а також
постiльнi речi, машини та обладнання на складах пiдприумств-ви-
готовлювачiв або тi, що призначенi для монтажу.
Основними завданнями бухгалтерського облiку основних за-
собiв виробництва у:
правильне документальне оформлення i своучасне вiдобра-
ження в облiкових реустрах надходження основних засобiв вироб-
ництва, єх внутрiшнього перемiщення та вибуття;
правильне обчислення i вiдображення в облiку суми зносу ос-
новних засобiв;
контроль за витратами на ремонт основних засобiв, за єх збе-
реженням й ефективнiстю використання.
Одиницею облiку основних засобiв у iнвентарний обукт, тобто
закiнчений будинок, предмет або комплекс предметiв з усiм зна-
ряддям та пристроями. iнвентарнi обукти подiляються на простi
(одиничнi) i складнi, що складаються з кiлькох предметiв. Озна-
кою вiдокремлення одного виду iнвентарних обуктiв вiд iншого
служить виконання ними самостiйних функцiй.
82
Кожному iнвентарному обукту присвоюють певний номер, який
зберiгауться за цим обуктом на весь час його знаходження в експ-
луатацiє, у запасi або на консервацiє. iнвентарний номер прикрiплю-
ють або позначають на предметi, який беруть на облiк, i обовязко-
во вказують у документах, повязаних з рухом основних засобiв.
Що ж до складних iнвентарних обуктiв, якi включають тi чи
iншi пристосування, вiдокремленi елементи, що становлять разом
одне цiле, то в цьому разi, як правило, на кожному елементi по-
значауться той самий номер, що й на основному обуктi, що єх
обуднуу.
Орендованi основнi засоби значаться в орендаря пiд iнвентар-
ними номерами, присвоуними єм орендодавцем.
За натурально-речовим складом i залежно вiд цiлей викорис-
тання та виконуваних функцiй основнi засоби обуднують у такi
групи i пiдгрупи:
1. Будiвлi (корпуси цехiв, майстерень, заводоуправлiння, жит-
ловi будiвлi та iншi архiтектурно-будiвельнi обукти виробничого
адмiнiстративно-господарського i соцiально-побутового призна-
чення). iнвентарним обуктом у цiй групi у кожна окрема будiвля
прибудови, якi мають самостiйне господарське значення (склади, га-
ражi та iн.). До складу iнвентарного обукта групи <Будiвлi> входять
усi комунiкацiє, необхiднi для нормальноє його експлуатацiє (сис-
теми опалення, освiтлення, вентиляцiє, водогазопостачання, внут-
рiшнi телефони i сигналiзацiйнi мережi, лiфтове господарство).
2. Споруди (нафтовi i газовi свердловини, стовбури шахт, ав-
томобiльнi дороги, водоймища та iншi), якi у сукупнiстю iнженер-
но-будiвельних обуктiв, призначених для виконання технiчних або
загальних функцiй процесу виробництва без змiни процесу працi
та його результатiв. iнвентарним обуктом вважауться кожна ок-
рема споруда з усiм обладнанням, що входить до неє.
3. Передавальнi пристроє (лiнiє електропередач, трансмiсiє
трубопроводи, телемережi, газовi мережi та iн.). Це сукупнiсть
обуктiв, призначених для передачi електричноє, тепловоє та ме-
ханiчноє енергiє вiд машин-двигунiв до робочих машин, а також
для перемiщення рiдких i газоподiбних речовин вiд одного iнвен-
тарного обукта до iншого.
4. Машини та обладнання:
а) силовi машини та обладнання (атомнi реактори, котли, па-
ровi двигуни, турбiни, силовi трансформатори, двигуни внутрiш-
нього згорання та iн.), якi являють собою машини-генератори та
83
машини-двигуни, що виробляють електричну i теплову енергiю
або перетворюють єє на механiчну енергiю руху. До складу iнвен-
тарного обукта групи машин та обладнання входять пристроє, зна-
ряддя i прилади, що становлять з ними удине цiле;
б) робочi машини та обладнання (верстати, апарати, агрегати
рiзного призначення). У сукупностi це обладнання, призначене для
механiчноє, термiчноє, хiмiчноє або iншоє технологiчноє дiє на пред-
мети працi, для єх перемiщення у виробничому процесi добуван-
ня, плавлення, виготовлення i т. д. У кожнiй галузi промисловостi
робочi машини та обладнання групують за видами i технологiчним
призначенням;
в) вимiрювальнi i регулюючi прилади, пристроє та лаборатор-
не обладнання (манометри, ваги, дозатори, обладнання для диспет-
черського контролю, сигналiзацiє, прилади i апаратура заводських
та науково-дослiдних лабораторiй, мiкроскопи, термостати тощо),
призначенi для вимiрювання рiзних параметрiв роботи технiки, що
експлуатууться, регулювання виробничих процесiв, перевiрки
якостi сировини, матерiалiв, готовоє продукцiє, рiвня вологостi
повiтря, шумовоє дiє та iнших санiтарно-гiгiунiчних умов. Особ-
ливiсть вимiрювальних та регулюючих приладiв як iнвентарних
обуктiв полягау в тому, що вони мають самостiйне значення i не
у складовою частиною iнших обуктiв;
г) обчислювальна технiка (електронно-обчислювальнi, управ-
ляючi i аналоговi машини, цифровi обчислювальнi машини усiх
видiв i систем);
г) iншi машини та обладнання, що не увiйшли до перелiчених
вище груп.
У групi <Машини та обладнання> окремо облiковують усi ав-
томатичнi лiнiє, окремi машини та єх сукупнiсть, якi виступають
як самостiйний iнвентарний обукт.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40