1 ст. 45 Закону
«Про судоустрій України». Пленум у межах своєї компе-
тенції розглядає справи в порядку нагляду та за нововия-
вленими обставинами. Таким чином, п. 1 ст. 45 цього За-
кону визначає повноваження Пленуму як наглядової
інстанції, покликаної забезпечувати виправлення поми-
лок, припущених при розгляді конкретних судових справ
судовими колегіями Верховного Суду України. Розгляд
справ може здійснюватися Пленумом за протестами лише
двох осіб: Голови Верховного Суду України та Генерально-
го прокурора України.
Перегляд вироків, рішень, ухвал за нововиявленими
обставинами має ті ж ознаки, що і перегляд, який здійс-
нюється іншими наглядовими інстанціями, ставить ті ж
самі вимоги до приводів і підстав розгляду справ за ново-
виявленими обставинами.
Організаційно-контрольні повноваження Пленуму за-
кріплені у ч. 2 ст. 128 Конституції України і п. 3,4,6 ст. 45
Закону «Про судоустрій України». Пленум Верховного
Суду України:
- обирає на посаду та звільняє з посади голову Верхов-
ного Суду України; __
Розділ IV. Судова система
- затверджує за поданням Голови Верховного Суду
України склад судових колегій, а також заступників голів
судових колегій та секретаря Пленуму;
- затверджує за поданням Голови Верховного Суду
України Науково-консультативну раду при Верховному
Суді України;
- заслуховує повідомлення про роботу Президії Вер-
ховного Суду України і звіти голів судових колегій про ді-
яльність колегій.
Верховний Суд України діє як у складі Пленуму, так і
у складі судових колегій. Це обумовлює необхідність роз-
поділу всіх членів Верховного Суду України по трьох ко-
легіях. При цьому враховується спеціалізація кожного з
суддів щодо розгляду цивільних або кримінальних справ,.
а також справ, підсудних військовим судам. Голова Верхо- *
вного Суду України вносить з цього питання подання до
Пленуму. У поданні також вносяться пропозиції про за-
твердження одного із членів кожної колегії заступниками
голів цих колегій. Розглянувши подання Голови Верхов-
ного Суду України, Пленум виносить постанову про за-
твердження складів судових колегій в цивільних справах,
кримінальних справах та військової колегії.
Закон «Про судоустрій України» приділяє значну ува-
гу повноваженням секретаря Пленуму. Він може затверд-
жуватися лише з числа суддів Верховного Суду України.
Секретар Пленуму поряд з виконанням обов'язків члена
Верховного Суду України здійснює організаційну роботу
з підготовки засідань Пленуму, забезпечує ведення прото-
колу та виконує дії, необхідні для втілення в життя прий- І
нятих Пленумом постанов. *
Звіти судових колегій охоплюють, як правило, трива-
лий період роботи (3-5 років) і широко обговорюються на
Пленумі з наступним прийняттям розгорнутих постанов.
Науково-консультативна рада при Верховному Суді
України створюється з метою підвищення якості підготов-
ки матеріалів, пов'язаних з вивченням і узагальненням судо-
вої практики і аналізом проектів керівних роз'яснень з пи-
тань застосування законодавства при розгляді судових справ.
Організація судових та правоохоронних органів і
Науково-консультативна рада закріплює зв'язок су-
дових органів з провідними науковими установами і нав-
чальними юридичними закладами України, сприяє вико-
ристанню досягнень правової науки при вирішенні прак-
тичних питань здійснення правосуддя. До складу ради
входять провідні вчені-фахівці в галузі цивільного і кри-
мінального процесу, цивільного, кримінального, трудово-
го, сімейного та інших галузей права, а також практичні
працівники — члени Верховного Суду України. Відпові-
дно до практики, що склалася, члени ради переважно за-
лучаються до вивчення і узагальнення проектів керівних
роз'яснень. Більш того, останнім часом майже всі проек-
ти керівних роз'яснень розробляються при безпосередній
участі вчених — членів ради.
Правороз'яснювальні повноваження Пленуму закріп-
лені в п. 2 ст. 45 Закону «Про судоустрій України», відпо-
відно до якого Пленум розглядає матеріали узагальнення
судової практики і судової статистики, а також подання
Генерального прокурора України і Міністра юстиції Укра-
їни та дає керівні роз'яснення судам з питань застосуван-
ня законодавства; при обговоренні питання про надання
судам керівних роз'яснень заслуховує повідомлення голів
Верховного суду АРК, обласних, Київського та Севасто-
польського міських судів про судову практику по застосу-
ванню законодавства.
Розгляд матеріалів узагальнення судової практики і
аналізу судової статистики починається з доповіді про це
питання Голови Верховного Суду України або уповноваже-
ної ним особи. У доповіді викладаються підсумки проведе-
ного узагальнення, основні положення, які стосуються
практики застосування законодавства, виявлені недоліки,
спірні питання, висновки та пропозиції. В обговоренні
доповіді беруть участь члени Пленуму, а також запрошені
особи. Разом з доповіддю обговорюються проекти керівних
роз'яснень, підготовлених на основі матеріалів узагальнен-
ня судової практики і аналізу судової статистики.
У п. 2 ст. 45 Закону «Про судоустрій України» також за-
кріплено право Генерального прокурора України і Міністра
Розділ IV. Судова система
юстиції України вносити до Пленуму пропозиції про надан-
ня судам керівних роз'яснень з питань застосування законо-
давства. Ці подання грунтуються на даних про практику за-
стосування законодавства, які отримані у процесі здійснен-
ня прокурорської діяльності або організаційного забезпе-
чення діяльності судів з боку Міністерства юстиції України.
Розгляд матеріалів узагальнень судової практики і су-
дової статистики, а також подань Генерального прокурора
України і Міністра юстиції України, як правило, завершу-
ється прийняттям керівного роз'яснення. Якщо ж Пленум
доходить висновку, що немає необхідності у наданні судам
керівних роз'яснень, він обмежується обговоренням пи-
тання і рекомендує судовим колегіям довести матеріали
вивчення до судів як огляд судової практики.
Пленум є єдиним структурним органом Верховного
Суду України, який уповноважений давати судам керівні
роз'яснення, їх юридична сила визначена у ст. 40 Закону
«Про судоустрій України»: «...керівні роз'яснення Плену-
му Верховного Суду України обов'язкові для судів, інших
органів та посадових осіб, що застосовують закон, з яко-
го дано роз'яснення». З цього випливає, що керівні роз'-
яснення Пленуму не створюють нової правової норми, а
тільки роз'яснюють зміст і визначають практику застосу-
вання чинного законодавства1.
Після прийняття Конституції України 1996 р. на Вер-
ховний Суд України було покладено'нові повноваження.
Так, відповідно до ст. 110 Конституції України у разі ви-
никнення питання про неможливість виконання Прези-
дентом України своїх повноважень за станом здоров'я
воно може бути вирішено Верховною Радою України при
додержання певної процедури, а саме: на підставі письмо-
вого подання Верховного Суду України — за зверненням
Верховної Ради України, і медичного висновку.
1 Детальніше про це див.: Авилина Й.В. Праворазьяснительная
деятельность внсшихсудебньІхорганов//Сов. юстиция. -1988. — № 17.
— С. 11-13; Дроздов Г.В. Правовая природа разьяснений закона вьіс-
шими органами судебной власти //Сов. гос-во й право. — 1992. —
№ 1.-С.70-77.
Організація судових та правоохоронних ор,
•анів
Згідно з ст. 111 Конституції України при вирішенні
питання про усунення Президента України з поста в по-
рядку імпічменту однією з необхідних підстав є висновок
Верховного Суду України про те, що діяння, в яких зви-
нувачується Президент України, містить ознаки держав-
ної зради або іншого злочину.
Відповідно до ст. 150 Конституції України і ст.ст. 13,
40,41 Закону «Про Конституційний Суд України» Верхов-
ному Суду України надано право звертатися до Конститу-
ційного Суду України з конституційними поданнями з
питань прийняття рішень щодо конституційності законів,
інших правових актів Верховної Ради України, актів Пре-
зидента України, актів Кабінету Міністрів України, пра-
вових актів Верховної Ради АРК, а також з конституцій-
ним поданням з питань дачі висновку стосовно офіційно-
го тлумачення Конституції України та законів України.
Судові колегії. Склад судової колегії в цивільних спра-
вах, судової колегії в кримінальних справах та військової
колегії затверджується Пленумом Верховного Суду Укра-
їни з числа суддів Верховного Суду України.
Колегію очолює її голова, який має свого заступника.
Кількісний склад колегій не однаковий. Голові Верховно-
го Суду України надано право в разі необхідності своїм
розпорядженням залучати суддів однієї колегії для розгля-
ду справ у складі другої колегії.
Судові колегії розглядають справи як суд першої
інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду та у
зв'язку з нововиявленими обставинами. Крім судових
повноважень, судові колегії вивчають і узагальнюють су-
дову практику, аналізують судову статистику, а також здій-
снюють інші повноваження, надані їм законодавством.
Судовій колегії в кримінальних справах як суду першої
інстанції підсудні справи особливої складності або виключ-
ного суспільного значення. Крім того, судова колегія має
право прийняти до свого розгляду будь-яку справу, підсуд-
ну нижчому суду.
Судова колегія в цивільних справах як суд першої
інстанції має право:
Розділ IV. Судова система
а) витребувати справу з будь-якого нижчого суду і
прийняти її до розгляду по суті;
б) розглядати скарги, заяви на рішення органів і поса-
дових осіб певного рівня (ст.ст. 243', 2436,24812 ЦПК та ін.).
Військова колегія як суд першої інстанції розглядає:
а) справи виключної важливості;
б) будь-яку справу, підсудну військовому суду та прий-
няту нею до свого провадження;
в) справи про злочини військовослужбовців, які ма-
ють військове звання генерала (адмірала) чи обіймають
посади від командира з'єднання та вище або їм рівні.
Судові колегії переглядають у касаційному порядку
справи, розглянуті судами другої ланки (у першій
інстанції).
Як суд наглядової інстанції судові колегії перегляда-
ють справи, які розглянуті нижчими судами і рішення з
яких набрали законної сили.
Президія Верховного Суду України формується у складі
Голови, заступників Голови та декількох членів Верховно-
го Суду України. Кандидатури пропонуються Головою
Верховного Суду України. Президія не здійснює судових
повноважень, до її функцій входить розгляд питань орга-
нізації роботи судових колегій та апарату Верховного Суду
України, а також надання допомоги нижчим судам щодо
правильного застосування законодавства.
Засідання президії проводяться не рідше одного разу на
місяць і є правомочними при наявності більшості членів
президії, що беруть участь у засіданні.
Голова Верховного Супу України обирається на посаду та
звільняється з посади шляхом таємного голосування Плену-
мом Верховного Суду України в порядку, встановленому за-
коном (ч. 2 ст. 128 Конституції України). Його повноважен-
ня значною мірою обумовлені тим, що, маючи статус судді,
він одночасно є керівником судової установи, до того ж вищої
в системі загальних судів. Саме тому повноваження Голови "і
можна умовно поділити на судові, судово-наглядові, адміні- 1
стративні, організаційно-контрольні, представницькі, їх пе-І
релік міститься в ст. 51 Закону «Про судоустрій України». :
Організація судових та правоохоронних, органів*
Голова Верховного Суду України:
1) вносить у межах і порядку, встановлених законом,
протести на рішення, вироки, ухвали та постанови по су-
дових справах;
2) у випадках і порядку, встановлених законом, зупи-
няє виконання рішень, вироків, ухвал та постанов по су-
дових справах;
3) організовує роботу по вивченню та узагальненню
судової практики, аналізу судової статистики; вносить
подання до державних органів, громадських організацій і
посадовим особам про усунення порушень закону, при-
чин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень, а та-
кож організовує роботу по здійсненню контролю за вико-
нанням керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду
України і вносить матеріали на розгляд Пленуму;
4) скликає Пленум Верховного Суду України та голо-
вує на його засіданнях; може головувати в судових засі-
даннях колегій Верховного Суду України при розгляді
будь-якої справи;
5) скликає президію Верховного Суду України і вно-
сить на розгляд президії питання, що потребують її вирі-
шення, головує на засіданнях президії;
6) вносить подання до Конституційного Суду Украї-
ни з питань щодо тлумачення законів України;
7) вносить до Пленуму Верховного Суду України по-
дання про невідповідність роз'яснень Пленуму Верховно-
го Суду законодавству України;
8) розподіляє обов'язки між заступниками Голови ^
Верховного Суду України;
9) керує організацією роботи судових колегій, апара-
ту Верховного Суду України;
10) веде особистий прийом, організовує роботу Вер-
ховного Суду України по прийому громадян і розгляду
пропозицій, заяв і скарг;
11) здійснює інші повноваження, надані йому законо-
давством. (Так, Голова Верховного Суду України є членом
Вищої Ради юстиції за посадою.)
Розділ IV. Судова система
З метою забезпечення роботи щодо здійснення правосу-
ддя, узагальнення судової практики та іншої діяльності Вер-
ховний Суд України має свій апарат. Нині штатна чисельність
апарату налічує 284 одиниці, які складають таку структуру:
- відділ систематизації законодавства та зв'язків з за-
собами масової інформації;
- відділ узагальнення судової практики;
- відділ прийому громадян і розгляду листів;
- відділ по розгляду скарг на судові рішення в поряд-
ку нагляду;
- відділ судово-правової реформи;
- відділ міжнародно-правового співробітництва;
- відділ судової статистики;
- відділ інформатики та комп'ютеризації;
- перший відділ;
- відділ кадрів;
- відділ контролю за судовою діяльністю;
- планово-економічний відділ;
- відділ бухгалтерського обліку та звгшості;
- відділ управління справами;
- редакція «Вісника Верховного Суду України»;
- секретаріат Пленуму та президії Верховного Суду
України;
- секретаріат судової колегії в кримінальних справах;
- секретаріат судової колегії в цивільних справах;
- секретаріат військової колегії;
- секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів1.
Контрольні запитання
1. Яке місце посідає Верховний Суд України в системі загальних
судів?
2. Яка структура Верховного Суду України?
3. Охарактеризуйте повноваження Пленуму Верховного Суду
України.
4. Яка природа керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду
України?
1 Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 24. — Ст. 191.
Організація судових та правоохоронних органів
§ 7. Арбітражний суд України
Арбітражний суд — невід'ємна частина судової систе-
ми України, як це передбачено чинним законодавством.
Арбітражний суд є незалежним органом у вирішенні
всіх господарських спорів, що виникають між юридични-
ми особами, державними та іншими органами, а також у
розгляді справ про банкрутство (ст. 1 Закону «Про арбіт-
ражний суд»). В умовах становлення ринкових відносин
роль цього суду, зрозуміло, зростає і на його розгляд ви-
носиться значна кількість справ.
Чинне законодавство України поставило перед арбітраж-
ним судом такі завдання: захист прав та охоронюваних зако-
ном інтересів учасників господарських правовідносин;
сприяння зміцненню законності у сфері господарських пра-
вовідносин; внесення пропозицій, спрямованих на вдоско-
налення правового регулювання господарської діяльності.
Відповідно до чинного законодавства діє така систе-
ма арбітражних судів України: Вищий арбітражний суд;
арбітражний суд Автономної Республіки Крим; арбіт-
ражні суди областей, міст Києва та Севастополя. Таким
чином, в Україні існують дві ланки арбітражних судів. За-
коном передбачена можливість створення й інших ланок:
міських, міжрайонних, районних арбітражних судів тощо.
Система арбітражних судів України характеризується
такими загальними рисами: простотою побудова відпові-
дно до адміністративно-територіального поділу; доступ-
ністю для позивачів; ієрархічністю устрою, що дозволяє, з
одного боку, Вищому арбітражному суду здійснювати ор-
ганізаційне керівництво арбітражними судами областей,
а з другого — переглядати в порядку нагляду рішення цих
судів; єдністю системи арбітражних судів, яка обумовле-
на єдністю їх завдань, єдиними, принципами організації та
діяльності судів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32
«Про судоустрій України». Пленум у межах своєї компе-
тенції розглядає справи в порядку нагляду та за нововия-
вленими обставинами. Таким чином, п. 1 ст. 45 цього За-
кону визначає повноваження Пленуму як наглядової
інстанції, покликаної забезпечувати виправлення поми-
лок, припущених при розгляді конкретних судових справ
судовими колегіями Верховного Суду України. Розгляд
справ може здійснюватися Пленумом за протестами лише
двох осіб: Голови Верховного Суду України та Генерально-
го прокурора України.
Перегляд вироків, рішень, ухвал за нововиявленими
обставинами має ті ж ознаки, що і перегляд, який здійс-
нюється іншими наглядовими інстанціями, ставить ті ж
самі вимоги до приводів і підстав розгляду справ за ново-
виявленими обставинами.
Організаційно-контрольні повноваження Пленуму за-
кріплені у ч. 2 ст. 128 Конституції України і п. 3,4,6 ст. 45
Закону «Про судоустрій України». Пленум Верховного
Суду України:
- обирає на посаду та звільняє з посади голову Верхов-
ного Суду України; __
Розділ IV. Судова система
- затверджує за поданням Голови Верховного Суду
України склад судових колегій, а також заступників голів
судових колегій та секретаря Пленуму;
- затверджує за поданням Голови Верховного Суду
України Науково-консультативну раду при Верховному
Суді України;
- заслуховує повідомлення про роботу Президії Вер-
ховного Суду України і звіти голів судових колегій про ді-
яльність колегій.
Верховний Суд України діє як у складі Пленуму, так і
у складі судових колегій. Це обумовлює необхідність роз-
поділу всіх членів Верховного Суду України по трьох ко-
легіях. При цьому враховується спеціалізація кожного з
суддів щодо розгляду цивільних або кримінальних справ,.
а також справ, підсудних військовим судам. Голова Верхо- *
вного Суду України вносить з цього питання подання до
Пленуму. У поданні також вносяться пропозиції про за-
твердження одного із членів кожної колегії заступниками
голів цих колегій. Розглянувши подання Голови Верхов-
ного Суду України, Пленум виносить постанову про за-
твердження складів судових колегій в цивільних справах,
кримінальних справах та військової колегії.
Закон «Про судоустрій України» приділяє значну ува-
гу повноваженням секретаря Пленуму. Він може затверд-
жуватися лише з числа суддів Верховного Суду України.
Секретар Пленуму поряд з виконанням обов'язків члена
Верховного Суду України здійснює організаційну роботу
з підготовки засідань Пленуму, забезпечує ведення прото-
колу та виконує дії, необхідні для втілення в життя прий- І
нятих Пленумом постанов. *
Звіти судових колегій охоплюють, як правило, трива-
лий період роботи (3-5 років) і широко обговорюються на
Пленумі з наступним прийняттям розгорнутих постанов.
Науково-консультативна рада при Верховному Суді
України створюється з метою підвищення якості підготов-
ки матеріалів, пов'язаних з вивченням і узагальненням судо-
вої практики і аналізом проектів керівних роз'яснень з пи-
тань застосування законодавства при розгляді судових справ.
Організація судових та правоохоронних органів і
Науково-консультативна рада закріплює зв'язок су-
дових органів з провідними науковими установами і нав-
чальними юридичними закладами України, сприяє вико-
ристанню досягнень правової науки при вирішенні прак-
тичних питань здійснення правосуддя. До складу ради
входять провідні вчені-фахівці в галузі цивільного і кри-
мінального процесу, цивільного, кримінального, трудово-
го, сімейного та інших галузей права, а також практичні
працівники — члени Верховного Суду України. Відпові-
дно до практики, що склалася, члени ради переважно за-
лучаються до вивчення і узагальнення проектів керівних
роз'яснень. Більш того, останнім часом майже всі проек-
ти керівних роз'яснень розробляються при безпосередній
участі вчених — членів ради.
Правороз'яснювальні повноваження Пленуму закріп-
лені в п. 2 ст. 45 Закону «Про судоустрій України», відпо-
відно до якого Пленум розглядає матеріали узагальнення
судової практики і судової статистики, а також подання
Генерального прокурора України і Міністра юстиції Укра-
їни та дає керівні роз'яснення судам з питань застосуван-
ня законодавства; при обговоренні питання про надання
судам керівних роз'яснень заслуховує повідомлення голів
Верховного суду АРК, обласних, Київського та Севасто-
польського міських судів про судову практику по застосу-
ванню законодавства.
Розгляд матеріалів узагальнення судової практики і
аналізу судової статистики починається з доповіді про це
питання Голови Верховного Суду України або уповноваже-
ної ним особи. У доповіді викладаються підсумки проведе-
ного узагальнення, основні положення, які стосуються
практики застосування законодавства, виявлені недоліки,
спірні питання, висновки та пропозиції. В обговоренні
доповіді беруть участь члени Пленуму, а також запрошені
особи. Разом з доповіддю обговорюються проекти керівних
роз'яснень, підготовлених на основі матеріалів узагальнен-
ня судової практики і аналізу судової статистики.
У п. 2 ст. 45 Закону «Про судоустрій України» також за-
кріплено право Генерального прокурора України і Міністра
Розділ IV. Судова система
юстиції України вносити до Пленуму пропозиції про надан-
ня судам керівних роз'яснень з питань застосування законо-
давства. Ці подання грунтуються на даних про практику за-
стосування законодавства, які отримані у процесі здійснен-
ня прокурорської діяльності або організаційного забезпе-
чення діяльності судів з боку Міністерства юстиції України.
Розгляд матеріалів узагальнень судової практики і су-
дової статистики, а також подань Генерального прокурора
України і Міністра юстиції України, як правило, завершу-
ється прийняттям керівного роз'яснення. Якщо ж Пленум
доходить висновку, що немає необхідності у наданні судам
керівних роз'яснень, він обмежується обговоренням пи-
тання і рекомендує судовим колегіям довести матеріали
вивчення до судів як огляд судової практики.
Пленум є єдиним структурним органом Верховного
Суду України, який уповноважений давати судам керівні
роз'яснення, їх юридична сила визначена у ст. 40 Закону
«Про судоустрій України»: «...керівні роз'яснення Плену-
му Верховного Суду України обов'язкові для судів, інших
органів та посадових осіб, що застосовують закон, з яко-
го дано роз'яснення». З цього випливає, що керівні роз'-
яснення Пленуму не створюють нової правової норми, а
тільки роз'яснюють зміст і визначають практику застосу-
вання чинного законодавства1.
Після прийняття Конституції України 1996 р. на Вер-
ховний Суд України було покладено'нові повноваження.
Так, відповідно до ст. 110 Конституції України у разі ви-
никнення питання про неможливість виконання Прези-
дентом України своїх повноважень за станом здоров'я
воно може бути вирішено Верховною Радою України при
додержання певної процедури, а саме: на підставі письмо-
вого подання Верховного Суду України — за зверненням
Верховної Ради України, і медичного висновку.
1 Детальніше про це див.: Авилина Й.В. Праворазьяснительная
деятельность внсшихсудебньІхорганов//Сов. юстиция. -1988. — № 17.
— С. 11-13; Дроздов Г.В. Правовая природа разьяснений закона вьіс-
шими органами судебной власти //Сов. гос-во й право. — 1992. —
№ 1.-С.70-77.
Організація судових та правоохоронних ор,
•анів
Згідно з ст. 111 Конституції України при вирішенні
питання про усунення Президента України з поста в по-
рядку імпічменту однією з необхідних підстав є висновок
Верховного Суду України про те, що діяння, в яких зви-
нувачується Президент України, містить ознаки держав-
ної зради або іншого злочину.
Відповідно до ст. 150 Конституції України і ст.ст. 13,
40,41 Закону «Про Конституційний Суд України» Верхов-
ному Суду України надано право звертатися до Конститу-
ційного Суду України з конституційними поданнями з
питань прийняття рішень щодо конституційності законів,
інших правових актів Верховної Ради України, актів Пре-
зидента України, актів Кабінету Міністрів України, пра-
вових актів Верховної Ради АРК, а також з конституцій-
ним поданням з питань дачі висновку стосовно офіційно-
го тлумачення Конституції України та законів України.
Судові колегії. Склад судової колегії в цивільних спра-
вах, судової колегії в кримінальних справах та військової
колегії затверджується Пленумом Верховного Суду Укра-
їни з числа суддів Верховного Суду України.
Колегію очолює її голова, який має свого заступника.
Кількісний склад колегій не однаковий. Голові Верховно-
го Суду України надано право в разі необхідності своїм
розпорядженням залучати суддів однієї колегії для розгля-
ду справ у складі другої колегії.
Судові колегії розглядають справи як суд першої
інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду та у
зв'язку з нововиявленими обставинами. Крім судових
повноважень, судові колегії вивчають і узагальнюють су-
дову практику, аналізують судову статистику, а також здій-
снюють інші повноваження, надані їм законодавством.
Судовій колегії в кримінальних справах як суду першої
інстанції підсудні справи особливої складності або виключ-
ного суспільного значення. Крім того, судова колегія має
право прийняти до свого розгляду будь-яку справу, підсуд-
ну нижчому суду.
Судова колегія в цивільних справах як суд першої
інстанції має право:
Розділ IV. Судова система
а) витребувати справу з будь-якого нижчого суду і
прийняти її до розгляду по суті;
б) розглядати скарги, заяви на рішення органів і поса-
дових осіб певного рівня (ст.ст. 243', 2436,24812 ЦПК та ін.).
Військова колегія як суд першої інстанції розглядає:
а) справи виключної важливості;
б) будь-яку справу, підсудну військовому суду та прий-
няту нею до свого провадження;
в) справи про злочини військовослужбовців, які ма-
ють військове звання генерала (адмірала) чи обіймають
посади від командира з'єднання та вище або їм рівні.
Судові колегії переглядають у касаційному порядку
справи, розглянуті судами другої ланки (у першій
інстанції).
Як суд наглядової інстанції судові колегії перегляда-
ють справи, які розглянуті нижчими судами і рішення з
яких набрали законної сили.
Президія Верховного Суду України формується у складі
Голови, заступників Голови та декількох членів Верховно-
го Суду України. Кандидатури пропонуються Головою
Верховного Суду України. Президія не здійснює судових
повноважень, до її функцій входить розгляд питань орга-
нізації роботи судових колегій та апарату Верховного Суду
України, а також надання допомоги нижчим судам щодо
правильного застосування законодавства.
Засідання президії проводяться не рідше одного разу на
місяць і є правомочними при наявності більшості членів
президії, що беруть участь у засіданні.
Голова Верховного Супу України обирається на посаду та
звільняється з посади шляхом таємного голосування Плену-
мом Верховного Суду України в порядку, встановленому за-
коном (ч. 2 ст. 128 Конституції України). Його повноважен-
ня значною мірою обумовлені тим, що, маючи статус судді,
він одночасно є керівником судової установи, до того ж вищої
в системі загальних судів. Саме тому повноваження Голови "і
можна умовно поділити на судові, судово-наглядові, адміні- 1
стративні, організаційно-контрольні, представницькі, їх пе-І
релік міститься в ст. 51 Закону «Про судоустрій України». :
Організація судових та правоохоронних, органів*
Голова Верховного Суду України:
1) вносить у межах і порядку, встановлених законом,
протести на рішення, вироки, ухвали та постанови по су-
дових справах;
2) у випадках і порядку, встановлених законом, зупи-
няє виконання рішень, вироків, ухвал та постанов по су-
дових справах;
3) організовує роботу по вивченню та узагальненню
судової практики, аналізу судової статистики; вносить
подання до державних органів, громадських організацій і
посадовим особам про усунення порушень закону, при-
чин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень, а та-
кож організовує роботу по здійсненню контролю за вико-
нанням керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду
України і вносить матеріали на розгляд Пленуму;
4) скликає Пленум Верховного Суду України та голо-
вує на його засіданнях; може головувати в судових засі-
даннях колегій Верховного Суду України при розгляді
будь-якої справи;
5) скликає президію Верховного Суду України і вно-
сить на розгляд президії питання, що потребують її вирі-
шення, головує на засіданнях президії;
6) вносить подання до Конституційного Суду Украї-
ни з питань щодо тлумачення законів України;
7) вносить до Пленуму Верховного Суду України по-
дання про невідповідність роз'яснень Пленуму Верховно-
го Суду законодавству України;
8) розподіляє обов'язки між заступниками Голови ^
Верховного Суду України;
9) керує організацією роботи судових колегій, апара-
ту Верховного Суду України;
10) веде особистий прийом, організовує роботу Вер-
ховного Суду України по прийому громадян і розгляду
пропозицій, заяв і скарг;
11) здійснює інші повноваження, надані йому законо-
давством. (Так, Голова Верховного Суду України є членом
Вищої Ради юстиції за посадою.)
Розділ IV. Судова система
З метою забезпечення роботи щодо здійснення правосу-
ддя, узагальнення судової практики та іншої діяльності Вер-
ховний Суд України має свій апарат. Нині штатна чисельність
апарату налічує 284 одиниці, які складають таку структуру:
- відділ систематизації законодавства та зв'язків з за-
собами масової інформації;
- відділ узагальнення судової практики;
- відділ прийому громадян і розгляду листів;
- відділ по розгляду скарг на судові рішення в поряд-
ку нагляду;
- відділ судово-правової реформи;
- відділ міжнародно-правового співробітництва;
- відділ судової статистики;
- відділ інформатики та комп'ютеризації;
- перший відділ;
- відділ кадрів;
- відділ контролю за судовою діяльністю;
- планово-економічний відділ;
- відділ бухгалтерського обліку та звгшості;
- відділ управління справами;
- редакція «Вісника Верховного Суду України»;
- секретаріат Пленуму та президії Верховного Суду
України;
- секретаріат судової колегії в кримінальних справах;
- секретаріат судової колегії в цивільних справах;
- секретаріат військової колегії;
- секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів1.
Контрольні запитання
1. Яке місце посідає Верховний Суд України в системі загальних
судів?
2. Яка структура Верховного Суду України?
3. Охарактеризуйте повноваження Пленуму Верховного Суду
України.
4. Яка природа керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду
України?
1 Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 24. — Ст. 191.
Організація судових та правоохоронних органів
§ 7. Арбітражний суд України
Арбітражний суд — невід'ємна частина судової систе-
ми України, як це передбачено чинним законодавством.
Арбітражний суд є незалежним органом у вирішенні
всіх господарських спорів, що виникають між юридични-
ми особами, державними та іншими органами, а також у
розгляді справ про банкрутство (ст. 1 Закону «Про арбіт-
ражний суд»). В умовах становлення ринкових відносин
роль цього суду, зрозуміло, зростає і на його розгляд ви-
носиться значна кількість справ.
Чинне законодавство України поставило перед арбітраж-
ним судом такі завдання: захист прав та охоронюваних зако-
ном інтересів учасників господарських правовідносин;
сприяння зміцненню законності у сфері господарських пра-
вовідносин; внесення пропозицій, спрямованих на вдоско-
налення правового регулювання господарської діяльності.
Відповідно до чинного законодавства діє така систе-
ма арбітражних судів України: Вищий арбітражний суд;
арбітражний суд Автономної Республіки Крим; арбіт-
ражні суди областей, міст Києва та Севастополя. Таким
чином, в Україні існують дві ланки арбітражних судів. За-
коном передбачена можливість створення й інших ланок:
міських, міжрайонних, районних арбітражних судів тощо.
Система арбітражних судів України характеризується
такими загальними рисами: простотою побудова відпові-
дно до адміністративно-територіального поділу; доступ-
ністю для позивачів; ієрархічністю устрою, що дозволяє, з
одного боку, Вищому арбітражному суду здійснювати ор-
ганізаційне керівництво арбітражними судами областей,
а з другого — переглядати в порядку нагляду рішення цих
судів; єдністю системи арбітражних судів, яка обумовле-
на єдністю їх завдань, єдиними, принципами організації та
діяльності судів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32