А-П

П-Я

 

"Право Украєни" N7 1998 г.

О.Якименко


Особливостi пiдготовки цивiльних справ до
судового розгляду з участю iноземного елемента

Розглядаючи справи з участю iноземного елемента , суди Украєни керуються ст. З
ЦПК, згiдно з якою провадження в цивiльних справах у судах ведеться за цивiльними
процесуальними законами Украєни, що дiють на час розгляду справи, вчинення окремих
процесуальних дiй або виконання рiшення суду. А тому пiдготовка справи до судового
розгляду з участю iноземного елемента проводиться на загальних пiдставах (глава 18
ЦПК). Однак наявнiсть у цьому Кодексi спецiальних норм роздiлу VI, процесуальних
норм в окремих законодавчих актах Украєни, зокрема в законах Украєни <Про правовий
статус iноземцiв> вiд 4 лютого 1994 р., <Про бiженцiв> вiд 24 грудня 1994 р. та iнших;

регулювання окремих питань цивiльного судочинства в мiжнародних договорах про
надання правовоє допомоги у цивiльних або сiмейних i кримiнальних справах, в яких
бере участь Украєна, - все це вносить специфiку в пiдготовку цивiльних справ до
судового розгляду з участю iноземного елемента та зумовлюу необхiднiсть видiлення єє
особливостей.

' Пiд , як правило, розумiуться участь iноземних громадян, органi-
зацiй як сторони (сторiн) при розглядi цивiльних справ у судах Украєни, а також, коли
мiж громадянами Украєни виник спiр про дiйснiсть угоди, укладеноє ними за кордоном,
спiр про право власностi на рiч, яка знаходиться за кордоном, порядок виконання зобо-
в'язання, яке належить виконати за кордоном (Див. Марышева Н.И. Рассмотрение
судами гражданских дел с участием иностранцев. - М., 1970. - С.З;Фединяк Г.С.
Мiжнародне приватне право: Курс вибр. лекцiй. - К., 1997. - С. 8).

О.Якименко, 1998

135N 0132-1331. ПРАВО УКРАЄНИ. 199Є, № 7




___Особливостi пiдготовки цивiльних справ до судового розгляду з участю iноземного елемента

Однiую iз таких особливостей у те, що неналежна пiдготовка справи до судового
розгляду з участю iноземного елемента - пiдстава до втрати судовим рiшенням обо-
в'язковоє сили.

В науцi цивiльного процесуального права2 i у практицi судiв Украєни3 iснуу удиний
пiдхiд до пiдготовки цивiльних справ до судового розгляду - це важлива самостiйна
стадiя цивiльного процесу, i, незалежно вiд складностi справи, у обов'язковою. Але
встановлення факту, що у справi не провадилась або ненадежно провадилась пiдготовка,
не розглядауться ЦПК (ст. 314) як порушення норм процесуального права i не впливау
на обов'язковiсть рiшення суду, що набрало законноє сили (ст. 14).

iнакше постау це питання при участi в процесi iноземного елемента, коли рiшення
суду пiдлягау виконанню в iноземнiй державi. Це пов'язано з iснуванням в мiжнарод-
ному цивiльному процесуальному правi iнституту визнання судового рiшення.

Дiя судового рiшення, постановленого судом однiує держави, обмежена єє терито-
рiую. Допустимiсть визнання судового рiшення в iноземних краєнах визначауться
законодавством конкретноє краєни i мiжнародними угодами, в яких вона бере участь.
Визнання рiшення iноземного суду означау, що воно у пiдтвердженням цивiльних й
iнших прав та обов'язкiв такою ж мiрою, як i рiшення вiтчизняного суду4. В рядi
випадкiв достатньо, щоб рiшення було тiльки визнано (наприклад, про розiрвання
шлюбу), а в iнших, визнання iноземного судового рiшення у необхiдною передумовою
його примусового виконання3.

В мiжнародних договорах про правову допомогу6 в яких бере участь Украєна,
передбачено, що у визнаннi й виконаннi судового рiшення може бути вiдмовлено, коли:

а) вiдповiдач не брав участi в процесi, бо йому або його уповноваженому не було
своучасно та належним чином вручено виклик до суду;

б) якщо сторонi, яка не брала участi в процесi, не було вручено згiдно з законо-
давством договiрноє сторони, установа якоє прийняла рiшення, повiдомлення про
виклик до суду, або при недiуздатностi сторони був вiдсутнiй належний представник;

в) вiдповiдач у справi не брав участi у процесi, оскiльки виклик був здiйснений
тiльки шляхом публiчного оголошення або способом, не передбаченим мiжнародними
договорами.

Отже, вiдповiдно до мiжнародних договорiв, в яких бере участь Украєна, невру-
чення або неналежним чином вручення iноземному елементу виклику до суду розцi-
нюуться як обставина, що позбавляу його можливостi захисту своєх прав. i, як наслiдок,
судове рiшення у такiй справi не може бути визнане i виконане в краєнi iноземного
елемента i юридичне воно втрачау свою обов'язкову силу7.

Виклик до суду повинен бути своучасно i належним чином вручений хоча б один
раз (про це вказууться в мiжнародних договорах, наприклад, з Народною Республiкою
Болгарiую, Угорською Народною Республiкою, Народною Республiкою Албанiя, Рес-
публiкою Грузiя, Литовською Республiкою, Естонською Республiкою). Належне вико-
нання на стадiє пiдготовки справи до судового розгляду процесуальноє дiє щодо судового
виклику i повiдомлення iноземного елемента саме i забезпечуу обов'язковiсть майбут-
нього судового рiшення.

iВЗ^ПЗ'-"

2 Див.: Ш те фа н М.Й. Цивiльний процес: Пiдручник. - К., 1997. - С. 311-323; Цивiльне
процесуальне право Украєни: Пiдручник / За ред. В.В.Комарова. - X., 1992. - С. 214-224;

Тертышников В.И. Гражданский процесс. Курс лекций. 2-е изд. - 1995. - С.
95-98.

3 Постанова Пленуму Верховного Суду Украєни <Про пiдготовку цивiльних справ до судового
розгляду> вiд 5 березня 1977 р., iз змiнами, внесеними постановою Пленуму № 13 вiд 25
грудня 1992 р. // Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. - № 1. - 1995.
- С. 398-402.

4 Див.: Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник. 2-е изд. -
М., 1994. - С. 381.

5 Див. Практика розгляду судами справ за клопотаннями про визнання i виконання рiшень
iноземних судiв та про скасування постанов i рiшень мiжнародного комерцiйного арбiтражу
на територiє Украєни // Вiсник Верховного Суду Украєни, - 1998. - № 1. - С. 30-42.

6 Див.: Украєна в мiжнародно-правових вiдносинах. Боротьба зi злочиннiстю та взаумна
правова допомога (книга перша). - Києв, 1996.

7 Згiдно з ст. 314 ЦПК Украєни, якщо справу розглянуто у вiдсутностi будь-кого з осiб, якi
беруть участь у справi, не повiдомлених про час i мiсце судового засiдання, - це у пiдставою
до скасування рiшення. Але поки рiшення, що набрало законноє сили, iснуу - воно у
обов'язковим для цих осiб i пiдлягау виконанню (ст. 14 ЦПК).

* Див.: Ш т е ф а н М.Й. Цивiльний процес. - С. 320.

155Ы 0132-1331. ПРАВО УКРАЄНИ, 1998. № 7 89







О.Якименко

Своучаснiсть вручення виклику до суду в процесуальнiй лiтературi8 розглядауться
як засiб надання учасникам процесу можливостi належно пiдготуватися до участi в
справi. В ЦПК Украєни (ст. 91) передбачауться, що повiстка про викликдо суду повинна
бути завчасно вручена особi, яка викликауться, але у всякому разi не пiзнiше нiж за
п'ять днiв до судового засiдання. Очевидно, що дана норма не може бути застосована
при розглядi справ з iноземним елементом, оскiльки п'ять днiв - надто короткий строк
для вирiшення усiх питань участi iноземця в судi Украєни. В мiжнародному цивiльному
процесi про це взагалi нiчого не говориться. Який же термiн може в цьому випадку
забезпечувати вимогу своучасностii На мiй погляд, необхiдно передбачити строки, якi
були встановленi в колишньому СРСР. Так, в iнструкцiє по застосуванню Гаагськоє
конвенцiє з питань цивiльного процесу вiд 1 березня 1954 р.9 пiдкреслювалося, що
доручення судiв у справах, розгляд яких призначено на певний строк, повиннi надси-
латися не пiзнiше нiж за два-три мiсяцi до дня розгляду справи. В постановi Пленуму
Верховного Суду СРСР № 2 вiд 19 червня 1959 р. <Про питання, пов'язанi з виконанням
судовими органами договорiв з iноземними державами про надання правовоє допомоги
у цивiльних, сiмейних та кримiнальних справах> зобов'язано суди направляти доручення
в iноземнi держави не пiзнiше нiж за два-три мiсяцi до дня розгляду справи (п. 2)10.

Однак, якщо сьогоднi суди будуть так вчиняти, єхнi дiє не вiдповiдатимуть нормам
ЦПК, буде порушуватися цивiльно-процесуальна форма. i яка б доцiльнiсть цьому не
передувала, треба погодитися, що такi дiє будуть оцiнюватися однозначно - як неза-
коннi, оскiльки згiдно з статтями 146, 148 ЦПК. максимальний строк розгляду справи
в судi першоє iнстанцiє (з врахуванням єє пiдготовки) становить тридцять п'ять днiв.
Вирiшення цiує проблеми можливе лише на законодавчому рiвнi. Зважаючи на особ-
ливостi пiдготовки i розгляду цивiльних справ за участю iноземного елемента, а саме
- обставини перебування сторiн в iноземних державах, i з метою забезпечення своу-
часного вручення виклику до суду, пiсля закiнчення пiдготовки справи до судового
розгляду суддя призначау єє до розгляду у строк не бiльше як 90 днiв. Дану законодавчу
новелу, вважаю, необхiдно помiстити в роздiлi VI ЦПК, де безпосередньо регулюються
цивiльно-процесуальнi правовiдносини з iноземним елементом, що буде пiдкреслювати
особливостi розгляду справ даноє категорiє.

Вручення виклику до суду означау не просто надiслання вiдповiдачу повiстки про
виклик до суду з копiями позовноє заяви i документiв, доданих до неє, як це зазначено
в главi 8 ЦПК. Зазначенi документи необхiдно, по-перше, вручити офiцiйним чином,
по-друге, засвiдчити, що вони одержанi певною особою i що вона була ознайомлена з
єх змiстом. Дана дiя здiйснюуться в порядку судового доручення про вручення докумен-
тiв.

Судове доручення в мiжнародному цивiльному процесi - це звернення суду однiує

держави до суду iншоє з проханням про провадження процесуальних дiй на територiє

цiує iншоє держави".

Вiдповiдно до мiжнародних договорiв, в яких бере участь Украєна, судовi дору-
чення повиннi направлятися:

1) в дипломатичному порядку (договори з Алжирською НДР, Грецькою Респуб-
лiкою, iракською Республiкою, НДР, Йемен, Республiкою Кiпр, Тунiською Республi-
кою, ФНР Югославiую. Фiнляндською Республiкою, iталiйською Республiкою). Вiн
полягау в тому, що суд однiує держави звертауться до свого Мiнiстерства iноземних
справ, яке через своу посольство або консульство звертауться в Мiнiстерство iноземних
справ iншоє держави з нотою. Мiнiстерство iноземних справ цiує держави направляу
доручення у вiдповiдний суд з проханням про його виконання;

2) через центральнi органи юстицiє12. Так, в договорах з Соцiалiстичною Респуб-
лiкою В'утнам, Республiкою Куба, Чехословацькою Соцiалiстичною Республiкою, Ре-
спублiкою Грузiя, Литовською Республiкою, Республiкою Молдова, Республiкою По-
льща, Естонською Республiкою таким центральним органом з боку Украєни визначено
Мiнiстерство юстицiє Украєни; в договорах з Народною Республiкою Албанiя, Народною

9 Марышева Н.И. Рассмотрение судами гражданских дел с участием иностранцев. -
М., 1970. - С. 59.

10 Сборник постановлений Пленума Верховного Суда СССР. 1924-1963. - М" 1964. - С.

114-132.

"Богуславский М.М. Международное частное право. - С. 376.
12 В мiжнародних договорах про правову допомогу суд розглядауться як одна iз установ

юстицiє, .i i ;

90 iЗ^ 0132-1331. ПРАВО УКРАЄНИ, 1<>. N1 7

Законопроект, який став законом

Республiкою Болгарiя, Угорською Народною Республiкою, Корейською НДР, Монго-
льською Народною Республiкою, Румунською Народною Республiкою; в Конвенцiє про
правову допомогу i правовi вiдносини у цивiльних, сiмейних та кримiнальних справах
держав-учасниць СНД (Республiки Азербайджан, Вiрменiя, Бiлорусь, Казахстан, Росiй-
ська Федерацiя, Таджикистан, Узбекистан) - Верховний Суд Украєни.

Тобто суд Украєни направляу доручення центральному органу юстицiє (вiдповiдно
Верховному Суду або Мiнiстерству юстицiє), який в свою чергу передау його центра-
льному органу юстицiє iншоє держави;

3) безпосередньо в суд iншоє краєни. Такий порядок не використовууться, але i не
виключауться, оскiльки вiдповiдно до договорiв про правову допомогу Украєни з Респу-
блiкою Молдова (ст. 3), Республiкою Польща (ст. 3) Мiнiстерства юстицiє сторiн можуть
домовитися, що установи юстицiє договiрних сторiн зносяться мiж собою безпосередньо.

т й окремi винятки з вищевказаних правил. Зокрема, загальноприйнятим в мiжна-
родному цивiльному процесi у положення про те, що вручення документiв громадянам,
якi перебувають в iнших краєнах, здiйснюуться через дипломатичнi представництва або
консульськi установи. Тому встановлення громадянства сторiн, особливо вiдповiдача, у
обов'язковим при оформленнi судового доручення про вручення документiв.

Судове доручення про вручення документiв повинно мiстити найменування ус-
танови, яка запитуу, i установи, до якоє надсилауться запит; назву справи, iмена та
прiзвища сторiн, мiсце єх тимчасового або постiйного проживання, громадянство,
заняття, а щодо юридичних осiб - єх назву i мiсцезнаходження, iмена, прiзвища i
адреси представникiв сторiн, точнi найменування документiв, якi пiдлягають врученню,
прохання повернути пiдтвердження про вручення документiв. Судове доручення по-
винно бути засвiдчене пiдписом голови суду i скрiплене гербовою печаткою.

Судове доручення складауться украєнською мовою i до нього обов'язково додау-
ться переклад на державну мову запитуваноє сторони або iншу мову, яка зазначена в
Договорi про правову допомогу. Зокрема, при направленнi судового доручення в iрак,
Китай iнша мова - це англiйська, в Молдову, Польщу - англiйська або росiйська, в
Грузiю, Литву, Естонiю, Азербайджан, Вiрменiю, Бiлорусь, Киргизстан, Таджикистан,
Узбекистан - росiйська.

Вiдповiдний переклад повинен бути здiйснений з документiв, якi пiдлягають
врученню. Слiд мати на увазi, що в мiжнародних договорах мiстяться вимоги щодо
перекладу. Зокрема, в Договорi мiж Украєною i Республiкою Молдова про правову
допомогу та правовi вiдносини у цивiльних та кримiнальних справах вказууться, що
переклади мають бути здiйсненi офiцiйним перекладачем або нотарiусом, чи посадовою
особою запитуючоє установи, або дипломатичним представництвом чи консульською
установою договiрноє сторони.

Оформлення i надiслання судових доручень про вручення документiв або вико-
нання окремих процесуальних дiй в iнших краєнах викликау значнi труднощi. Насам-
перед, це пов'язано з тим, що вiдсутнi практичнi рекомендацiє з цих питань, зокрема,
узагальнення судовоє практики у справах з участю iноземного елемента, вiдповiднi
роз'яснення Пленуму Верховного Суду Украєни.

О.ЯКИМтНКО

адвокат
(м.Хмiльник Вiнницькоє областi)


1