Провiдне становище людини у виробництвi визначають його розумовi здiбностi, хоч i фiзичнi здiбностi у важливим компонентом робочоє сили. Саме завдяки мисленню, свiдомостi, своєм розумовим здiбностям людина вiдiграу активну роль в суспiльному виробництвi.
Формування здiбностей працiвникiв у складним процесом. Для здiйснення висококвалiфiкованоє працi людина повинна тривалий час навчатися не тiльки професiйно, а й загальноос-вiтньо. Тому кожному виду трудовоє дiяльностi завжди передуу надбання тих чи iнших знань.
Завдяки наявностi в трудовiй дiяльностi такого компонента, як пiзнання, вiдбуваються акумуляцiя виробничого досвiду попереднiх поколiнь, його трансформацiя, засвоуння навикiв та вмiння наступними поколiннями. Без цього була б неможливою спадковiсть трудовоє дiяльностi. Поряд з пiзнанням в трудовому процесi працiвником оцiнюуться своя праця, усвiдомлюуться єє необхiднiсть, формуються потреби, iнтереси, мотиви та мета цiує дiяльностi.
Важливим чинником виховання i розвитку здiбностей працiвникiв у трудове право. Його норми не тiльки вмiщують належну iнформацiю, а й забезпечують закрiплення органiзацiйно-правових форм як трудовоє, так i iнших видiв дiяльностi. Право визначау обов'язкову поведiнку працюючих, а також встановлюу певний комплекс правових засобiв, що забезпечують сумлiнне iнiцiативне ставлення робiтникiв i службовцiв до виконання своєх трудових обов'язкiв.
Норми трудового права мiстять правила належноє поведiнки працiвника в процесi спiльноє працi. Завдяки цим нормам
' Див.: <Виiкiе&ееаеiгЬiаИ>. 1975. N 1. Р. 3015.
26
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
у працюючих формууться певна правосвiдомiсть. Разом з тим данi норми мiстять й певнi негативнi наслiдки, примус до тих, хто цi правила порушуу.
Тому можна вважати, що правове виховання нормами законодавства про працю здiйснюуться шляхом переконання, стимулювання, контролю за додержанням законодавства i методом примусу. Усi цi методи повиннi забезпечити справедливий пiдхiд до регулювання працi як працюючих взагалi, так i окремих категорiй громадян з метою надання єм пiльг i переваг за виконання особливо важливих для держави функцiй (шахтарi, лiкарi, вчителi та iн.) або з iнших пiдстав (жiнки, молодь, люди похилого вiку), у забезпеченням саме справедливого пiдходу до регулювання i визнання соцiального значення єх працi. Досягнення суспiльством в майбутньому вiдповiдного рiвня розвитку, перетворення характеру, змiсту та умов працi на пiдставi зростання єє продуктивностi об'уктивно вирiвнють становище працюючих i роблять непотрiбними значну кiлькiсть ланок диференцiйованих переваг.
В радянськiй лiтературi постiйно пiдкреслювалось, що норми права взагалi i норми трудового права зокрема, якi безпосередньо спрямованi на розвиток демократiє на виробництвi, участь працюючих в управлiннi пiдприумствами i об'уднаннями у проявом виконання ними полiтичноє (управлiнськоє) функцiє. Проте зазначимо, що управлiнська функцiя у суто економiчною, оскiльки вона спрямована на досягнення пiдприумством певних господарських результатiв. Тому не слiд шукати в трудовому правi полiтичних повноважень, воно спрямоване на регулювання трудових вiдносин. Нi колективна праця, нi тим бiльш iндивiдуальна не спрямованi на вирiшення полiтичних питань.
6. Вiдмежування трудового права вiд сумiжних галузей права
Трудове право у самостiйною галуззю права, мау свiй предмет i специфiчний метод регулювання. В той же час трудове право - не вiдокремлене право, бо вирiшуу цiлу низку питань, щодо яких стикууться з iншими галузями права. Застосування норм трудового права тiсно пов'язууться iз застосуванням правових норм iнших галузей права, а також враховуу принципи цих галузей. Найбiльший зв'язок трудове право мау з конституцiйним, адмiнiстративним, цивiльним та господарським правом.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
27
З конституцiйним правом трудове право пов'язане тим, що Конституцiя Украєни визначау основнi трудовi права i обов'язки громадян, якi знаходять подальший розвиток в нормах трудового права i сприймаються як принципи. Зокрема Конституцiя Украєни закрiплюу право кожного громадянина на пiдприумницьку дiяльнiсть; право на працю, включаючи можливiсть заробляти собi на життя працею; право на справедливу i задовiльну винагороду; право на умови працi, що вiдповiдають вимогам безпеки i гiгiуни працi; право на соцiальне забезпечення в старостi, у разi хвороби, повноє або частковоє непрацездатностi, iнвалiдностi, нещасного випадку, втрати годувальника i безробiття.
Цi основнi конституцiйнi права у нормативними передумовами, на пiдставi яких розвиваються приписи трудового права. Найбiльш важливим у конституцiйний принцип, вiдповiдно до якого тiльки праця у основою суспiльного i матерiального становища громадян Украєни. Саме тому для удосконалення права на працю повинна бути удосконалена система працевлаштування громадян. Не випадково одним з перших законiв Украєни став саме Закон <Про зайнятiсть населення>, прийнятий Верховною Радою 1 березня 1991 р.
Вiдповiдно до цього Закону держава взяла на себе обов'язок забезпечити рiвнi можливостi всiм громадянам в реалiзацiє єх права на вiльний вибiр виду дiяльностi за здiбностями та професiйною пiдготовкою з урахуванням особистих iнтересiв i суспiльних потреб; сприяти забезпеченню ефективноє зайнятостi, запобiгати безробiттю, створювати новi робочi мiсця та умови для розвитку пiдприумництва; координувати дiяльнiсть у сферi зайнятостi з iншими напрямками економiчноє та соцiальноє полiтики; спiвробiтничати з професiйними спiлками, асоцiацiями пiдприумцiв та iн.
Вiдносини по працевлаштуванню передують трудовим вiдносинам i не у обов'язковими, бо громадянин, який пiдшукуу роботу, може звернутися до власника або уповноваженого ним органу з проханням прийняти його на роботу, або останнiй може запросити працiвника на роботу без звернення за сприянням до органiв по працевлаштуванню. В окремих випадках, наприклад при конкурсному доборi кадрiв, звернення до органiв по працевлаштуванню у безпредметним.
Саме з вiдносин по працевлаштуванню розпочинауться зв'язок трудового права з адмiнiстративним (управлiнським) правом,
28
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
оскiльки вся система органiв по працевлаштуванню у адмiнiстративною. Вiдповiдно й вiдносини, що виникають мiж громадянами та цими органами з приводу працевлаштування, у адмiнiстративними. Якщо до цього ще додати, що мiсцевi Ради народних депутатiв можуть бронювати на пiдприумствах, в установах, органiзацiях до 5 вiдсоткiв загальноє кiлькостi робочих мiсць для працевлаштування жiнок, молодi, iнвалiдiв, осiб пе-редпенсiйного вiку, то це також створюу адмiнiстративнi вiдносини, якi з реалiзацiую права на працевлаштування перетворюються в трудовi.
Зв'язок трудового права з адмiнiстративним проявляуться також у пiдготовцi кадрiв. Уся система пiдготовки робочих кадрiв та спецiалiстiв, за винятком пiдготовки робiтникiв i перепiдготовки спецiалiстiв безпосередньо на виробництвi, коли може укладатись учнiвський договiр як рiзновид трудового договору, у предметом регулювання адмiнiстративного права.
Пiдготовка, перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацiє кадрiв завжди мау за мету пiдготовку висококвалiфiкованих працiвникiв. Пiд час навчання особи, якi навчаються, перебувають iз закладами, в яких вони навчаються, в адмiнiстративно-правових вiдносинах, на якi ще у перiод навчання впливають норми трудового права. Крiм того, на учнiв пiд час виробничого навчання та практики поширюються норми трудового права, зокрема норми з технiки безпеки i виробничоє санiтарiє.
iз закiнченням пiдготовки чи перепiдготовки працiвник розпочинау безпосередну виконання обов'язкiв по набутiй професiє, внаслiдок чого вiдносини по навчанню перетворюються у вiдносини по виконанню працi.
Застосуванню працi в суспiльному виробництвi притаманна така властивiсть, як управлiння, що зачiпау всi сторони людського життя. Правовi вiдносини по управлiнню складаються, з одного боку, внаслiдок економiчноє необхiдностi, з другого - пiд впливом державноє волi, що виражена в нормах права. Ця воля визначауться економiчними закономiрностями, що дiють в суспiльствi.
В процесi працi люди вступають у вiдносини мiж собою, в тому числi й вiдносини пiдлеглостi. Робiтник пiд час працi пiдкоряуться майстру цеха i всiм вищим начальникам аж до власника або уповноваженого ним органу, майстер - начальнику цеха тощо. Майстер цеха для робiтника у безпосереднiм начальником, вищi службовi особи - прямими начальниками. Для май-
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
29
стра безпосереднiм начальником у керiвник цеху. Так створюються вiдносини пiдлеглостi, за якими робiтник пiдкоряуться керiвнику виробничоє одиницi або пiдприумства в цiлому. Але пiдкорення працiвникiв власнику або уповноваженому ним органу не означау, що вiдносини пiдлеглостi у адмiнiстративними.
Адмiнiстративнi вiдносини виникають внаслiдок одностороннього волевиявлення органу влади або державного управлiння. Це волевиявлення у обов'язковим для iншоє сторони i носить характер адмiнiстративного акту.
Обов'язковим суб'уктом адмiнiстративних вiдносин виступау орган влади, державного управлiння або якась iнша державна органiзацiя, що надiлена владними повноваженнями.
Суб'укти трудових вiдносин, в тому числi й тi, що належать державi, владними повноваженнями вiдносно до своєх працiвникiв не надiленi. Застосування працi громадян здiйснюуться на пiдставi принципу свободи трудового договору, за яким працiвник бере на себе обов'язок пiдкорятись правилам внутрiшнього трудового розпорядку.
Таким чином, якщо вiдносини виникають внаслiдок акта державного органу, з яким працiвник не перебувау в договiрних вiдносинах по працi, то цi вiдносини пiдпадають пiд сферу впливу адмiнiстративного права. Якщо ж вiдносини виникають iз трудового договору, то цi вiдносини мiж сторонами регулюються трудовим правом.
Пояснимо це на прикладi. Працiвник порушив правила технiки безпеки, додержання яких вiдноситься до його трудових обов'язкiв. Власник пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноважений ним орган мау право притягнути цього працiвника до вiдповiдальностi: дисциплiнарноє, а в разi наявностi певних умов - й до матерiальноє. Така вiдповiдальнiсть регулюуться нормами трудового права.
За цi ж дiє працiвник може бути притягнутий до вiдповiдальностi органом, що здiйснюу нагляд або контроль за додержанням правил по охоронi працi. З цим органом працiвник не перебувау в договiрних вiдносинах, тому вiдповiдальнiсть у цьому випадку для працiвника буде адмiнiстративною i регулюватиметься саме цiую галуззю права.
Вiдповiднi правовi норми, що вiдносяться до органiзацiє i порядку роботи органiв по нагляду за додержанням законодавства по охоронi працi, вiдносяться до предмета адмiнiстративного, а не трудового права.
зо
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Органiзацiя внутрiшнього трудового розпорядку i керiвництво трудовим процесом обумовлюу створення органiзацiйних вiдносин мiж власником пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноваженим ним органом i працюючими. Своурiднiсть цих вiдносин полягау в тому, що вони на вiдмiну вiд владних адмiнiстративних вiдносин розвиваються в рамках внутрiшнього трудового розпорядку, стосуються саме процесу працi, в зв'язку з чим обидвi сторони трудового договору пiдкоряються цьому розпорядку. Тому якщо норми трудового права безпосередньо пов'язанi з характеристикою правового становища тiує чи iншоє сторони як учасника трудового процесу, то нормативнi акти адмiнiстративного права регулюють тi елементи цих вiдносин, що пов'язанi з необхiднiстю здiйснення офiцiйно-владного (державного) порядку повноважень по нагляду за здiйсненням цього процесу.
Трудове право тiсно пов'язане i з цивiльним правом. Цей зв'язок склався iсторично, оскiльки спочатку вiдносини по найму робочоє сили регулювались нормами цивiльного права. Поступово трудовий договiр видiляуться з цивiльно-правових договорiв найму послуг у самостiйний вид договору, який регулюуться вiдокремленими нормами права, що створили нову галузь права - трудове.
Навiть в росiйськiй дореволюцiйнiй лiтературi визначилась тенденцiя визнання самостiйностi i вiдокремленостi вiд iнших договорiв такого типу трудових угод, що могли б слугувати правовим фундаментом для договорiв, що об'уднують в одне соцiальне цiле керiвника i органiзатора господарства або пiдприумства з особами, якi здiйснюють його плани i дiяльнiсть. Такою угодою визнавався трудовий договiр.
В радянськiй довоуннiй i навiть пiслявоуннiй лiтературi висловлювалась думка, що трудовi вiдносини являють собою рiзновид майнових вiдносин, а трудове право - складову частину цивiльного права.
Трудове право дiйсно увiбрало в себе деякi важливi принципи цивiльного права, що мау своєм предметом регулювання майнових та особистих немайнових вiдносин. Трудове право займауться безпосередньо i виключно дiяльнiстю трудящих при самiй працi, органiзацiую процесу працi, живою працею, питаннями регулювання трудових вiдносин, якi вирiшуються з метою здiйснення саме процесу живоє працi.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
31
При трудових вiдносинах працiвник включауться до складу трудового колективу пiдприумства, установи, органiзацiє, при влаштуваннi на роботу внаслiдок закону (ст.21 КЗпП) бере на себе обов'язок додержуватися правил внутрiшнього трудового розпорядку, що дiють на даному пiдприумствi, в установi, органiзацiє, зобов'язууться виконувати певну трудову функцiю в загальнiй колективнiй працi працiвникiв даного пiдприумства, певну роботу, що вiдноситься до обумовленоє професiє, спецiальностi або посади. Саме праця, а не єє наслiдки, у предметом трудового договору. За цим же договором працiвник зобов'язаний за певнi вiдрiзки часу виконувати попередньо встановлену норму виробiтку для цiує категорiє працюючих.
Важливою ознакою трудових вiдносин у й те, що власник пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноважений ним орган повинен сплачувати за своєх працiвникiв страховi внески на соцiальне страхування.
Якщо у вiдносинах по застосуванню працi мiж власником i громадянином зазначенi вище ознаки вiдсутнi, працiвник виконуу роботу на свiй розсуд i внутрiшньому трудовому розпорядку не пiдкоряуться, оплачууться не жива праця, а результат цiує працi, то цi вiдносини мають регулюватися не трудовим, а цивiльним правом.
Зв'язок господарського права з трудовим правом проявляуться в ринкових вiдносинах. Саме господарськi ринковi вiдносини вимагають якiсноє працi, переведення монополiзованих коштiв з державних структур виробництва, якi виявилися практично нездатними до впровадження досягнень науково-технiчного прогресу.
Ринок товарiв, капiталу та трудових ресурсiв вимагау як головного учасника господаря-власника, який самостiйно, без погодження своєх дiй з будь-ким мiг би приймати необхiднi для господарськоє дiяльностi рiшення. Таким господарем може виступати як iндивiдуальний товаровиробник, так i колективний:
сiм'я, група виробникiв, асоцiацiя тощо, але обов'язково з персоналiзованим пайовим внеском.
Зараз створюються новi господарськi i трудовi зв'язки. Громадянин одночасно може бути i власником, i працiвником. Як власник вiн залежно вiд вартостi свого внеску одержуватиме дивiденди в розмiрах, iдо визначатимуться результатом певного господарсько-фiнансового етапу. Як працiвник вiн вiдповiд-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
но до законодавства про працю одержуватиме за свою роботу заробiтну плату.
Саме в особистому прибутку, в порядку видiлення коштiв в особистий прибуток iз загального прибутку пiдприумства чи органiзацiє проявляуться зв'язок мiж господарським i трудовим правом.
Економiчний механiзм господарювання примушуу власника або групу власникiв виробляти товари кращi, дешевшi та привабливiшi, що дау можливiсть збiльшити доходи, свою власнiсть. Маючи певну частку в спiльному майнi, кожний працюючий, навiть закiнчивши свою виробничу дiяльнiсть, може отримати свою долю, використати єє на свiй розсуд, подарувати або залишити для спадкування.
Спiввiдношення розмiрiв прибутку особливого теоретичного значення не мау, хоч вони за змiстом iстотно впливають на становище працiвника. Тобто йдеться бiльше про початковi передумови розподiлу коштiв в особистий прибуток працiвника.
Змiна господарських вiдносин викликау змiну вiдносин по застосуванню працi. У цьому разу перевага надауться вже не нормативному, а локальному регулюванню трудових вiдносин:
самостiйно визначаються порядок прийняття i звiльнення з роботи, порядок оплати працi та єє розмiр, режим роботи, надання вихiдних днiв i вiдпусток та iн.
Таким чином, трудове право пов'язане значною кiлькiстю галузей права, що у свiдченням того, що ця галузь права у самостiйною i однiую з основних в законодавствi Украєни. Розвиток предмета трудового права вибувауться в напрямку розширення питань, що потребують регулювання саме нормами трудового права, а також сфери застосування цих норм до бiльш широкого кола суб'уктiв i створення нових iнститутiв трудового права.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63
Формування здiбностей працiвникiв у складним процесом. Для здiйснення висококвалiфiкованоє працi людина повинна тривалий час навчатися не тiльки професiйно, а й загальноос-вiтньо. Тому кожному виду трудовоє дiяльностi завжди передуу надбання тих чи iнших знань.
Завдяки наявностi в трудовiй дiяльностi такого компонента, як пiзнання, вiдбуваються акумуляцiя виробничого досвiду попереднiх поколiнь, його трансформацiя, засвоуння навикiв та вмiння наступними поколiннями. Без цього була б неможливою спадковiсть трудовоє дiяльностi. Поряд з пiзнанням в трудовому процесi працiвником оцiнюуться своя праця, усвiдомлюуться єє необхiднiсть, формуються потреби, iнтереси, мотиви та мета цiує дiяльностi.
Важливим чинником виховання i розвитку здiбностей працiвникiв у трудове право. Його норми не тiльки вмiщують належну iнформацiю, а й забезпечують закрiплення органiзацiйно-правових форм як трудовоє, так i iнших видiв дiяльностi. Право визначау обов'язкову поведiнку працюючих, а також встановлюу певний комплекс правових засобiв, що забезпечують сумлiнне iнiцiативне ставлення робiтникiв i службовцiв до виконання своєх трудових обов'язкiв.
Норми трудового права мiстять правила належноє поведiнки працiвника в процесi спiльноє працi. Завдяки цим нормам
' Див.: <Виiкiе&ееаеiгЬiаИ>. 1975. N 1. Р. 3015.
26
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
у працюючих формууться певна правосвiдомiсть. Разом з тим данi норми мiстять й певнi негативнi наслiдки, примус до тих, хто цi правила порушуу.
Тому можна вважати, що правове виховання нормами законодавства про працю здiйснюуться шляхом переконання, стимулювання, контролю за додержанням законодавства i методом примусу. Усi цi методи повиннi забезпечити справедливий пiдхiд до регулювання працi як працюючих взагалi, так i окремих категорiй громадян з метою надання єм пiльг i переваг за виконання особливо важливих для держави функцiй (шахтарi, лiкарi, вчителi та iн.) або з iнших пiдстав (жiнки, молодь, люди похилого вiку), у забезпеченням саме справедливого пiдходу до регулювання i визнання соцiального значення єх працi. Досягнення суспiльством в майбутньому вiдповiдного рiвня розвитку, перетворення характеру, змiсту та умов працi на пiдставi зростання єє продуктивностi об'уктивно вирiвнють становище працюючих i роблять непотрiбними значну кiлькiсть ланок диференцiйованих переваг.
В радянськiй лiтературi постiйно пiдкреслювалось, що норми права взагалi i норми трудового права зокрема, якi безпосередньо спрямованi на розвиток демократiє на виробництвi, участь працюючих в управлiннi пiдприумствами i об'уднаннями у проявом виконання ними полiтичноє (управлiнськоє) функцiє. Проте зазначимо, що управлiнська функцiя у суто економiчною, оскiльки вона спрямована на досягнення пiдприумством певних господарських результатiв. Тому не слiд шукати в трудовому правi полiтичних повноважень, воно спрямоване на регулювання трудових вiдносин. Нi колективна праця, нi тим бiльш iндивiдуальна не спрямованi на вирiшення полiтичних питань.
6. Вiдмежування трудового права вiд сумiжних галузей права
Трудове право у самостiйною галуззю права, мау свiй предмет i специфiчний метод регулювання. В той же час трудове право - не вiдокремлене право, бо вирiшуу цiлу низку питань, щодо яких стикууться з iншими галузями права. Застосування норм трудового права тiсно пов'язууться iз застосуванням правових норм iнших галузей права, а також враховуу принципи цих галузей. Найбiльший зв'язок трудове право мау з конституцiйним, адмiнiстративним, цивiльним та господарським правом.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
27
З конституцiйним правом трудове право пов'язане тим, що Конституцiя Украєни визначау основнi трудовi права i обов'язки громадян, якi знаходять подальший розвиток в нормах трудового права i сприймаються як принципи. Зокрема Конституцiя Украєни закрiплюу право кожного громадянина на пiдприумницьку дiяльнiсть; право на працю, включаючи можливiсть заробляти собi на життя працею; право на справедливу i задовiльну винагороду; право на умови працi, що вiдповiдають вимогам безпеки i гiгiуни працi; право на соцiальне забезпечення в старостi, у разi хвороби, повноє або частковоє непрацездатностi, iнвалiдностi, нещасного випадку, втрати годувальника i безробiття.
Цi основнi конституцiйнi права у нормативними передумовами, на пiдставi яких розвиваються приписи трудового права. Найбiльш важливим у конституцiйний принцип, вiдповiдно до якого тiльки праця у основою суспiльного i матерiального становища громадян Украєни. Саме тому для удосконалення права на працю повинна бути удосконалена система працевлаштування громадян. Не випадково одним з перших законiв Украєни став саме Закон <Про зайнятiсть населення>, прийнятий Верховною Радою 1 березня 1991 р.
Вiдповiдно до цього Закону держава взяла на себе обов'язок забезпечити рiвнi можливостi всiм громадянам в реалiзацiє єх права на вiльний вибiр виду дiяльностi за здiбностями та професiйною пiдготовкою з урахуванням особистих iнтересiв i суспiльних потреб; сприяти забезпеченню ефективноє зайнятостi, запобiгати безробiттю, створювати новi робочi мiсця та умови для розвитку пiдприумництва; координувати дiяльнiсть у сферi зайнятостi з iншими напрямками економiчноє та соцiальноє полiтики; спiвробiтничати з професiйними спiлками, асоцiацiями пiдприумцiв та iн.
Вiдносини по працевлаштуванню передують трудовим вiдносинам i не у обов'язковими, бо громадянин, який пiдшукуу роботу, може звернутися до власника або уповноваженого ним органу з проханням прийняти його на роботу, або останнiй може запросити працiвника на роботу без звернення за сприянням до органiв по працевлаштуванню. В окремих випадках, наприклад при конкурсному доборi кадрiв, звернення до органiв по працевлаштуванню у безпредметним.
Саме з вiдносин по працевлаштуванню розпочинауться зв'язок трудового права з адмiнiстративним (управлiнським) правом,
28
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
оскiльки вся система органiв по працевлаштуванню у адмiнiстративною. Вiдповiдно й вiдносини, що виникають мiж громадянами та цими органами з приводу працевлаштування, у адмiнiстративними. Якщо до цього ще додати, що мiсцевi Ради народних депутатiв можуть бронювати на пiдприумствах, в установах, органiзацiях до 5 вiдсоткiв загальноє кiлькостi робочих мiсць для працевлаштування жiнок, молодi, iнвалiдiв, осiб пе-редпенсiйного вiку, то це також створюу адмiнiстративнi вiдносини, якi з реалiзацiую права на працевлаштування перетворюються в трудовi.
Зв'язок трудового права з адмiнiстративним проявляуться також у пiдготовцi кадрiв. Уся система пiдготовки робочих кадрiв та спецiалiстiв, за винятком пiдготовки робiтникiв i перепiдготовки спецiалiстiв безпосередньо на виробництвi, коли може укладатись учнiвський договiр як рiзновид трудового договору, у предметом регулювання адмiнiстративного права.
Пiдготовка, перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацiє кадрiв завжди мау за мету пiдготовку висококвалiфiкованих працiвникiв. Пiд час навчання особи, якi навчаються, перебувають iз закладами, в яких вони навчаються, в адмiнiстративно-правових вiдносинах, на якi ще у перiод навчання впливають норми трудового права. Крiм того, на учнiв пiд час виробничого навчання та практики поширюються норми трудового права, зокрема норми з технiки безпеки i виробничоє санiтарiє.
iз закiнченням пiдготовки чи перепiдготовки працiвник розпочинау безпосередну виконання обов'язкiв по набутiй професiє, внаслiдок чого вiдносини по навчанню перетворюються у вiдносини по виконанню працi.
Застосуванню працi в суспiльному виробництвi притаманна така властивiсть, як управлiння, що зачiпау всi сторони людського життя. Правовi вiдносини по управлiнню складаються, з одного боку, внаслiдок економiчноє необхiдностi, з другого - пiд впливом державноє волi, що виражена в нормах права. Ця воля визначауться економiчними закономiрностями, що дiють в суспiльствi.
В процесi працi люди вступають у вiдносини мiж собою, в тому числi й вiдносини пiдлеглостi. Робiтник пiд час працi пiдкоряуться майстру цеха i всiм вищим начальникам аж до власника або уповноваженого ним органу, майстер - начальнику цеха тощо. Майстер цеха для робiтника у безпосереднiм начальником, вищi службовi особи - прямими начальниками. Для май-
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
29
стра безпосереднiм начальником у керiвник цеху. Так створюються вiдносини пiдлеглостi, за якими робiтник пiдкоряуться керiвнику виробничоє одиницi або пiдприумства в цiлому. Але пiдкорення працiвникiв власнику або уповноваженому ним органу не означау, що вiдносини пiдлеглостi у адмiнiстративними.
Адмiнiстративнi вiдносини виникають внаслiдок одностороннього волевиявлення органу влади або державного управлiння. Це волевиявлення у обов'язковим для iншоє сторони i носить характер адмiнiстративного акту.
Обов'язковим суб'уктом адмiнiстративних вiдносин виступау орган влади, державного управлiння або якась iнша державна органiзацiя, що надiлена владними повноваженнями.
Суб'укти трудових вiдносин, в тому числi й тi, що належать державi, владними повноваженнями вiдносно до своєх працiвникiв не надiленi. Застосування працi громадян здiйснюуться на пiдставi принципу свободи трудового договору, за яким працiвник бере на себе обов'язок пiдкорятись правилам внутрiшнього трудового розпорядку.
Таким чином, якщо вiдносини виникають внаслiдок акта державного органу, з яким працiвник не перебувау в договiрних вiдносинах по працi, то цi вiдносини пiдпадають пiд сферу впливу адмiнiстративного права. Якщо ж вiдносини виникають iз трудового договору, то цi вiдносини мiж сторонами регулюються трудовим правом.
Пояснимо це на прикладi. Працiвник порушив правила технiки безпеки, додержання яких вiдноситься до його трудових обов'язкiв. Власник пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноважений ним орган мау право притягнути цього працiвника до вiдповiдальностi: дисциплiнарноє, а в разi наявностi певних умов - й до матерiальноє. Така вiдповiдальнiсть регулюуться нормами трудового права.
За цi ж дiє працiвник може бути притягнутий до вiдповiдальностi органом, що здiйснюу нагляд або контроль за додержанням правил по охоронi працi. З цим органом працiвник не перебувау в договiрних вiдносинах, тому вiдповiдальнiсть у цьому випадку для працiвника буде адмiнiстративною i регулюватиметься саме цiую галуззю права.
Вiдповiднi правовi норми, що вiдносяться до органiзацiє i порядку роботи органiв по нагляду за додержанням законодавства по охоронi працi, вiдносяться до предмета адмiнiстративного, а не трудового права.
зо
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Органiзацiя внутрiшнього трудового розпорядку i керiвництво трудовим процесом обумовлюу створення органiзацiйних вiдносин мiж власником пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноваженим ним органом i працюючими. Своурiднiсть цих вiдносин полягау в тому, що вони на вiдмiну вiд владних адмiнiстративних вiдносин розвиваються в рамках внутрiшнього трудового розпорядку, стосуються саме процесу працi, в зв'язку з чим обидвi сторони трудового договору пiдкоряються цьому розпорядку. Тому якщо норми трудового права безпосередньо пов'язанi з характеристикою правового становища тiує чи iншоє сторони як учасника трудового процесу, то нормативнi акти адмiнiстративного права регулюють тi елементи цих вiдносин, що пов'язанi з необхiднiстю здiйснення офiцiйно-владного (державного) порядку повноважень по нагляду за здiйсненням цього процесу.
Трудове право тiсно пов'язане i з цивiльним правом. Цей зв'язок склався iсторично, оскiльки спочатку вiдносини по найму робочоє сили регулювались нормами цивiльного права. Поступово трудовий договiр видiляуться з цивiльно-правових договорiв найму послуг у самостiйний вид договору, який регулюуться вiдокремленими нормами права, що створили нову галузь права - трудове.
Навiть в росiйськiй дореволюцiйнiй лiтературi визначилась тенденцiя визнання самостiйностi i вiдокремленостi вiд iнших договорiв такого типу трудових угод, що могли б слугувати правовим фундаментом для договорiв, що об'уднують в одне соцiальне цiле керiвника i органiзатора господарства або пiдприумства з особами, якi здiйснюють його плани i дiяльнiсть. Такою угодою визнавався трудовий договiр.
В радянськiй довоуннiй i навiть пiслявоуннiй лiтературi висловлювалась думка, що трудовi вiдносини являють собою рiзновид майнових вiдносин, а трудове право - складову частину цивiльного права.
Трудове право дiйсно увiбрало в себе деякi важливi принципи цивiльного права, що мау своєм предметом регулювання майнових та особистих немайнових вiдносин. Трудове право займауться безпосередньо i виключно дiяльнiстю трудящих при самiй працi, органiзацiую процесу працi, живою працею, питаннями регулювання трудових вiдносин, якi вирiшуються з метою здiйснення саме процесу живоє працi.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
31
При трудових вiдносинах працiвник включауться до складу трудового колективу пiдприумства, установи, органiзацiє, при влаштуваннi на роботу внаслiдок закону (ст.21 КЗпП) бере на себе обов'язок додержуватися правил внутрiшнього трудового розпорядку, що дiють на даному пiдприумствi, в установi, органiзацiє, зобов'язууться виконувати певну трудову функцiю в загальнiй колективнiй працi працiвникiв даного пiдприумства, певну роботу, що вiдноситься до обумовленоє професiє, спецiальностi або посади. Саме праця, а не єє наслiдки, у предметом трудового договору. За цим же договором працiвник зобов'язаний за певнi вiдрiзки часу виконувати попередньо встановлену норму виробiтку для цiує категорiє працюючих.
Важливою ознакою трудових вiдносин у й те, що власник пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноважений ним орган повинен сплачувати за своєх працiвникiв страховi внески на соцiальне страхування.
Якщо у вiдносинах по застосуванню працi мiж власником i громадянином зазначенi вище ознаки вiдсутнi, працiвник виконуу роботу на свiй розсуд i внутрiшньому трудовому розпорядку не пiдкоряуться, оплачууться не жива праця, а результат цiує працi, то цi вiдносини мають регулюватися не трудовим, а цивiльним правом.
Зв'язок господарського права з трудовим правом проявляуться в ринкових вiдносинах. Саме господарськi ринковi вiдносини вимагають якiсноє працi, переведення монополiзованих коштiв з державних структур виробництва, якi виявилися практично нездатними до впровадження досягнень науково-технiчного прогресу.
Ринок товарiв, капiталу та трудових ресурсiв вимагау як головного учасника господаря-власника, який самостiйно, без погодження своєх дiй з будь-ким мiг би приймати необхiднi для господарськоє дiяльностi рiшення. Таким господарем може виступати як iндивiдуальний товаровиробник, так i колективний:
сiм'я, група виробникiв, асоцiацiя тощо, але обов'язково з персоналiзованим пайовим внеском.
Зараз створюються новi господарськi i трудовi зв'язки. Громадянин одночасно може бути i власником, i працiвником. Як власник вiн залежно вiд вартостi свого внеску одержуватиме дивiденди в розмiрах, iдо визначатимуться результатом певного господарсько-фiнансового етапу. Як працiвник вiн вiдповiд-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
но до законодавства про працю одержуватиме за свою роботу заробiтну плату.
Саме в особистому прибутку, в порядку видiлення коштiв в особистий прибуток iз загального прибутку пiдприумства чи органiзацiє проявляуться зв'язок мiж господарським i трудовим правом.
Економiчний механiзм господарювання примушуу власника або групу власникiв виробляти товари кращi, дешевшi та привабливiшi, що дау можливiсть збiльшити доходи, свою власнiсть. Маючи певну частку в спiльному майнi, кожний працюючий, навiть закiнчивши свою виробничу дiяльнiсть, може отримати свою долю, використати єє на свiй розсуд, подарувати або залишити для спадкування.
Спiввiдношення розмiрiв прибутку особливого теоретичного значення не мау, хоч вони за змiстом iстотно впливають на становище працiвника. Тобто йдеться бiльше про початковi передумови розподiлу коштiв в особистий прибуток працiвника.
Змiна господарських вiдносин викликау змiну вiдносин по застосуванню працi. У цьому разу перевага надауться вже не нормативному, а локальному регулюванню трудових вiдносин:
самостiйно визначаються порядок прийняття i звiльнення з роботи, порядок оплати працi та єє розмiр, режим роботи, надання вихiдних днiв i вiдпусток та iн.
Таким чином, трудове право пов'язане значною кiлькiстю галузей права, що у свiдченням того, що ця галузь права у самостiйною i однiую з основних в законодавствi Украєни. Розвиток предмета трудового права вибувауться в напрямку розширення питань, що потребують регулювання саме нормами трудового права, а також сфери застосування цих норм до бiльш широкого кола суб'уктiв i створення нових iнститутiв трудового права.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63